Ця вправа продовжує знайомити дитину з різними стилями мовлення. Учню пропонується навчитися розпізнавати стиль за допомогою лише одного речення, яке, втім, має досить багато специфічних рис, щоб у ньому можна було розпізнати, скажімо, офіційно-діловий або художній стиль. На кожному етапі перед учнем міститься по одному такому реченню. Під ним — назви всіх стилів мовлення. Дитина читає текст та подумки виділяє особливі прикмети стилю: метафори, канцеляризми, розмовну лексику тощо. Відповідно дитина вибирає стиль цього речення та вставляє його в порожню ділянку під текстом. Ця вправа не лише тренує вміння розпізнавати стилі. Завдяки тому, що вони відрізнятимуться на кожному наступному етапі, дитина має нагоду відчути контраст між ними, щоб уникнути плутанини в майбутньому.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.