Під час виконання завдань цього уроку шестикласник вдосконалить вміння знаходити слова ввічливості в репліках діалогу.
Перед учнем на екрані розташований смартфон із невеликим діалогом. Дитина має прочитати речення й натиснути на всі ввічливі слова в ньому. Шестикласник повинен бути уважним, бо потрібно натиснути на кожне слово у ввічливому виразі (наприклад, якщо в діалозі є вираз «добрий день», то учень має натиснути на обидва слова).
Під час виконання цього завдання учень тренуватиметься працювати зі словами ввічливості в різних побутових ситуаціях, знаходити їх серед загальновживаних слів, виховуватиме в собі вміння користуватися такими виразами в щоденному спілкуванні.
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.