Є кілька різноманітних стилів мовлення: розмовний, художній, публіцистичний, науковий, та офіційно-діловий. Усі вони відрізняються за метою використання та особливими словами, що застосовуються в текстах відповідного стилю. Важливо навчитися використовувати потрібну лексику, актуальну для конкретного стилю, вибираючи з-поміж абсолютних синонімів та різних форм одного слова те, яке потрібно. На екрані перед учнем міститься зображення розгорнутої книги, на одній сторінці якої є речення або невеликий текст, які мають досить чітке стилістичне оформлення. Стиль ніде в завданні не називається, тож учень має сам зрозуміти, до якого з них належить речення. Зробити це досить легко завдяки засобам стилю: так звані канцеляризми властиві офіційно-діловому стилю, термінологія використовується в науковому, метафори — у художньому стилі тощо. На іншій сторінці — кілька тотожних за значенням, але абсолютно різні за формою слів, серед яких лише одне підходить для цього стилю, й учень має вибрати його. Це дозволяє учню не лише краще розуміти стилі, а й добирати до них слова під час розмови в різних ситуаціях.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.