Цей урок актуалізує знання учня щодо відмінювання займенників на конкретних прикладах. В українській мові займенники «наш», «всякий», «який», «котрий» і подібні відмінюються, як прикметники твердої групи, «їхній» — як прикметники м’якої групи (який, якого, якому; їхнього, їхньому і так далі). Займенники «скільки» і «стільки» відмінюються, як числівник «два» (стільки, стількох і т. д.), зворотний займенник «себе» не має називного відмінка. Особливістю відмінювання особових займенників «він», «вона», «воно», «вони» є поява в них після прийменників та в орудному відмінку початкового «н» (він — ним).
На екрані перед учнем знаходиться яскрава ілюстрація, на якій розмовляють дві дитини. Праворуч персонаж вимовляє неправильне словосполучення. І неправильно в ньому вжито саме займенник. Учень має знайти в словосполученні займенник і змінити його відмінок відповідно до змісту словосполучення. Правильний варіант потрібно вписати в репліку персонажа ліворуч.
Під час виконання цього уроку дитина навчиться «на око» визначати помилки, пов’язані із відмінюванням займенників, у конкретних словосполученнях, а також виховуватиме культуру мовлення.
Учень/учениця:
- знає й розуміє значення займенника;
- знає морфологічні ознаки займенників;
- знаходить займенники в тексті;
- відрізняє займенники від інших частин мови;
- правильно визначає розряд займенників;
- утворює неозначені й заперечні займенники;
- відмінює правильно займенники різних розрядів;
- пояснює правопис займенників правилами;
- помічає й виправляє помилки в написанні та вживанні займенників;
- використовує займенники для зв’язку речень у тексті;
- правильно поєднує займенники з прийменниками.
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- доречно використовує всі розряди займенників у реченнях і текстах;
- влучно використовує зворотний займенник «себе»;
- розпізнає та вміє виправляти недоречне вживання займенників;
- доречно вживає особові займенники, змінює їх за відмінами відповідно до змісту речення;
- розпізнає відхилення від доречного типу або стилю мовлення у власних та чужих письмових текстах, а також вміє виправляти їх.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.