Опис завдання
Метою цього уроку є навчити учня будувати схему до конкретного словосполучення. У словосполученні виділяють головне слово, від якого ставиться питання. Друге слово називається залежним, саме до нього ставиться питання. На схемі головне слово позначається хрестиком, а стрілка питання вказує на залежне слово.
На екрані учень бачить аркуш блокнота, на якому в нижній частині розташоване словосполучення. Над ним міститься недомальована схема, її й має закінчити дитина. Учень повинен взяти хрестик і поставити його над головним словом, а кінець стрілки — над залежним. Також дитина має поставити питання від головного до залежного слова і вписати його в спеціальний рядок над стрілкою зі знаком питання наприкінці.
Отже, виконуючи завдання, дитина на практиці навчиться створювати схему для словосполучення. Також цей урок добре розвиває увагу і здатність до мовного аналізу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
