Визначаємо, що виражає заговолок тексту

Учень/учениця:
-    знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
-    усвідомлює роль звертань, вставних слів  (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
-    розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
-    розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення; 
-    визначає головне й залежне слова у словосполученні; 
-    визначає головні  та другорядні члени речення;
-    знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
-    називає частини мови, якими вони виражені; 
-    будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
-    знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
-    знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
-    застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
-    складає план прослуханого або прочитаного тексту;
-    знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні  ознаки основних стилів мовлення;
-    розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю; 
-    розрізняє стилі  мовлення, визначає сферу використання;
-    помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.

Учень/учениця:
-    сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
-    використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
-    усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.

Учень/учениця:
-    визначає головне; 
-    класифікує і групує вивчений матеріал; 
-    знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки; 
-    користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова); 
-    виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.

Учень/учениця:
-    уявляє словесно описані предмети та явища;
-    переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
-    помічає й формулює проблему в процесі навчання;
-    усвідомлює структуру предмета вивчення;
-    робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
-    помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
-    критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
-    виявляє готовність  і здатність творити добро словом і ділом.

Учень/учениця:
-    визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
-    узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
-    використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
-    використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
-    користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.