Під час виконання цього уроку дитина тренуватиметься визначати відмінок незмінюваного іменника в реченні.
Іменники, які не мають відмінкових закінчень і в усіх відмінках виступають у тій самій формі, називають незмінюваними. Всі інші відносять до змінюваних. Не відмінюються іншомовні слова, які мають кінцевий голосний (амплуа, Токіо), жіночі прізвища на голосний -о (немає Марії Демченко).
Перед учнем на екрані розташований телевізор з реченням в ньому. Учень має знайти в реченні незмінюваний іменник і натиснути на нього. Після цього потрібно усно визначити відмінок цього іменника і вибрати потрібний варіант серед реплік персонажів.
Пройшовши всі етапи цього уроку, дитина закріпить свої знання з теми «Змінювані та незмінюванні іменники», навчиться знаходити їх у реченні і визначати відмінок таких слів, використовуючи контекст.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.