Опис завдання
Страх — це природна частина життя кожної людини, один з із внутрішніх механізмів, що дозволяють людині вижити в небезпечній ситуації. Але в процесі дорослішання можливості сприйняття себе самого та навколишнього середовища поліпшуються, і дитина починає аналізувати страх та його причини, аби краще їх контролювати, якщо це можливо. Фобія — виняток, бо це неконтрольований страх, який навіть у випадку вдалого аналізу складно перебороти. Ця вправа дозволяє учню познайомитись із цим поняттям. Перед учнем міститься визначення фобії, і там також надається слово, що називає специфічний її термін, але відсутня частина визначення, де вказується те, чого боїться людина, що страждає на вказану фобію. Учень вибирає один із кількох варіантів. На кожному етапі буде описаний новий страх. Наявність слів на кшталт «клаустрофобія» або «арахнофобія» розширює словниковий запас дитини.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.
