Опис завдання
Якщо у попередніх уроках дитина познайомилась із іменниками, які мають лише форму однини, то ця вправа покаже шестикласнику те, що можуть існувати й ті іменники, які мають лише форму множини. Звичайно, що вони мають певні характерні особливості. Щоб школяр не відчував складнощів у роботі із цими словами, він має пам'ятати, що до таких іменників належать: назви предметів, парних за своєю будовою: ножиці; деякі збірні назви: люди, діти; назви дій, станів, почуттів (переважно із суфіксом -ощ-): лінощі; назви родин рослин і тварин: злакові; деякі власні географічні назви: Черкаси, Суми. Пам’ятаючи ці особливості, дитина із легкістю адаптується у цій вправі.
У ході уроку учень побачить на екрані цілий пейзаж. На картинці буде зображена купа різних предметів. Завдання, яке стоїть перед школярем, - віднайти із цієї кількості предметів лише той один, який має виключно форму множини, наприклад, слово «граблі». Після того, як шестикласник починає розуміти, про який саме предмет йде мова, він має вписати його назву в спеціальні клітинки, після чого натиснути на кнопку «Готово». Якщо все виконано правильно, а іменник підібрано відповідно до вимог завдання, дитина переходить до наступних пейзажів уроку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
