Під час виконання завдань цього уроку дитина вчитиметься підбирати власне український відповідник до запозиченого слова.
Запозичені слова більшістю мають офіційно-діловий відтінок, не завжди є доречними в побутовому мовленні. У цьому уроці дитина навчиться добирати до них влучні власне українські слова. Саме вони роблять мову образною, багатою і яскравою, показують обізнаність дитини в предметі, який вона вивчає.
На екрані перед учнем знаходиться білий фон. У верхній його частині міститься запитання, де вказано, до якого саме слова треба підібрати синонім (слово, близьке за значенням) або антонім (слово, протилежне за значенням). Під запитанням знаходяться чотири слова, і тільки одне з них є синонімом (або антонімом). Дитина повинна вибрати потрібний варіант відповіді і натиснути на нього. Після цього одразу з’явиться наступне питання і нові варіанти відповіді.
Отже, виконуючи завдання цього уроку, дитина вдосконалює свої навички підбирати синоніми, антоніми, розширює свій словниковий запас, тренує уважність і зосередженість.
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.