7.УМ.1.2.А. Синтаксичні конструкції. Синтаксис речень. Розділові знаки в синтаксичних конструкціях
Учень/учениця:
- знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;
- знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;
- пояснює написання слів різних частин мови та вживання розділових знаків у вивчених конструкціях правилами;
- розставляє правильно розділові знаки в простих ускладнених, а також у складних реченнях відповідно до вивчених правил;
- знаходить у реченнях вивчені частини мови;
- визначає належність слова до певної частини мови, визначає її граматичні ознаки;
- визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;
- виправляє допущені помилки;
- мислить критично, формулює тезу, добирає аргументи на її підтвердження або спростування, самостійно робить висновки.
7.УМ.2.2. Загальне уявлення про мовлення як діяльність
Учень/учениця:
- знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули;
- володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;
- сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах;
- працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- розрізняє офіційний та неофіційний стиль мовлення;
- застосовує на практиці основні правила спілкування.
7.УМ.3.1. Формування соціокультурної компетентності учнів
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову для формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома; займатися суспільно корисною діяльністю.
7.УМ.4.1. Формування загальнопізнавальних (інтелектуальних, інформаційних) умінь і навичок
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- робить висновки на основі спостережень;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
7.УМ.4.2. Формування творчих, естетико-етичних навчальних умінь
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;
- прогнозує подальший розвиток певних явищ;
- переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;
- усвідомлює будову предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;
- добирає аргументи для його доведення;
- спростовує хибні припущення й твердження;
- помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності;
- виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
- усвідомлює й намагається творити добрі справи словом і ділом.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
RI.7. Усвідомлене прослуховування або читання текстів, їх опрацювання та аналіз
Учень/учениця:
- наводить кілька точних фрагментів тексту, демонструючи аналіз тексту, висновки, зроблені з нього;
- визначає дві або більше центральних ідей у тексті та аналізує їхній розвиток, надає об'єктивне резюме тексту;
- визначає значення слів і словосполучень, які використовуються у тексті, включно з образним, коннотативним та технічним сенсами;
- аналізує вплив конкретного вибору слова на зміст і тон всього тексту;
- аналізує структуру організації тексту, включно з тим, як основні розділи сприяють розвитку цілого тексту;
- визначає точку зору або мету автора в тексті і аналізує, яким чином автор відокремлює свою позицію від позиції інших;
- порівнює і протиставляє текст з аудіоверсією тексту, аналізуючи втілення кожного суб'єкта порівняння;
- читає та осмислює науково-публіцистичну літературу в проміжку складності для 6–8 класів;
- використовує виразне мовлення, розділяє речення та думки інтонаційними паузами;
- наводить кілька уривків з тексту, демонструючи розуміння головних думок і висновків, зроблених з тексту;
- визначає тему і основну думку тексту та аналізує їхній розвиток;
- аналізує взаємодію окремих елементів твору.