7.УМ.1.1.А. Морфологія і орфографія. Узагальнення і повторення вивченого про частини мови та їхній правопис
Учень/учениця:
- знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;
- знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;
- знаходить у реченнях вивчені частини мови;
- визначає належність слова до певної частини мови, її граматичні ознаки;
- визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;
- виправляє допущені помилки.
7.УМ.1.1.Ґ. Прислівник
Учень/учениця:
- знає значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;
- розуміє роль прислівника в мовленні;
- називає способи творення прислівників;
- записує правильно прислівники, пояснює їх написання правилами;
- знаходить прислівники в реченні, відрізняє їх від омонімічних і паронімічних частин мови;
- утворює ступені порівняння прислівника; правильно наголошує прислівники;
- помічає й виправляє помилки в правописі прислівників;
- складає речення й мікротексти з прислівниками.
L.7.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.7.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.