7.УМ.1.1.Г. Дієприслівник
Учень/учениця:
- знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;
- розуміє та пояснює значення дієприслівника в мовленні;
- записує правильно дієприслівники з вивченими орфограмами, пояснює правопис їх відповідними правилами;
- знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприслівниковими зворотами і одиничними дієприслівниками;
- знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;
- відрізняє дієприслівник від дієприкметника;
- визначає граматичні ознаки дієприслівника;
- правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;
- складає речення з дієприслівниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;
- виправляє помилки у вживанні й правописі дієприслівників;
- складає монологи й діалоги, використовуючи виражальні можливості дієприслівників і дієприслівникових зворотів.
L.7.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.