Дієприкметниковий зворот, тобто дієприкметник разом із залежними від нього словами, має одну особливість: пунктуаційно він виділяється лише тоді, коли знаходиться після означуваного слова. Справа в тому, що в таких випадках він відокремлюється й на смисловому рівні, що необхідно показати інтонаційно. Якщо ж зворот перебуває перед означуваним словом, то більш тісно з ним пов'язується і комами не виділяється, з чим і ознайомить це завдання, яке демонструє різні варіанти положення у реченні цієї структури.