7.УМ.1.1.А. Морфологія і орфографія. Узагальнення і повторення вивченого про частини мови та їхній правопис
Учень/учениця:
- знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;
- знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;
- знаходить у реченнях вивчені частини мови;
- визначає належність слова до певної частини мови, її граматичні ознаки;
- визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;
- виправляє допущені помилки.
7.УМ.1.2.В. Літературні норми української мови
Учень/учениця:
- знає та розуміє поняття «літературна мова», «літературна норма»;
- знає норми орфоепічні, орфографічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні;
- спостерігає за мовленням, помічає порушення літературної норми;
- розрізняє поняття «літературна мова» й «діалекти», «просторіччя», «жаргон»;
- редагує речення й тексти, що містять порушення літературних норм;
- користується лінгвістичними словниками з метою вдосконалення власного мовлення.
7.УМ.2.1. Аудіювання матеріалів з декількох мовних одиниць, розуміння змісту текстів різних стилів та виконання навчальних завда
Учень/учениця:
- обґрунтувує вибір стилю для розкриття в тексті;
- визначає на слух тему, основну думку тексту, складає простий план (визначає мікротеми, добирає варіанти заголовка);
- складає (вибирає з наданих) докладний усний переказ тексту, зокрема публіцистичного стилю з елементами роздуму (за простим планом);
- визначає на слух різні частини мови, що містяться в тексті;
- фіксує на слух порушення літературних норм і нормативної вимови;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії з його складовими з опорою на допоміжні матеріали.
L.7.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.7.4.b. Користування довідковими матеріалами для уточнення значень слів та фраз
Учень/учениця:
- звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових для визначення його точного змісту або приналежності до частин мови;
- визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз, використовуючи контекстні підказки, аналізуючи змістовні частини слів, а також звертаючись до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів;
- визначає або уточнює значення невідомих чи багатозначних слів та фраз на основі читання матеріалів для 7 класу, вибираючи з ряду запропонованих варіантів;
- використовує контекст (загальний зміст речення або абзацу, позицію слова або функцію у реченні) як підказку про значення слова або фрази;
- зноходить та використовує ряд загальних академічних і специфічних слів і словосполучень, достатніх для читання, письма, мовлення та слухання на рівні школи;
- демонструє незалежність у знаходженні довідкових матеріалів при зустрічі з невідомим терміном, важливим для розуміння або висловлювання;
- отримує та використовує точні загальнонаукові та специфічні визначення для певних слів та фраз;
- збирає визначення зі словників при розгляді слова або фрази, важливих для розуміння або висловлювання.
L.7.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.
L.7.5. Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування
Учень/учениця:
- знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.