Ця вправа продовжує опрацювання теми переносу слів. Якщо попереднє завдання давало дитині можливість вибрати один з кількох варіантів переносу різних слів, то цього разу акцент робиться на самостійному опрацюванні даної теми.
На кожному етапі перед учнем на екрані знаходиться зображення певного слова, яке треба розділити згідно з правилами переносу. Школяр уважно вивчає це слово, знаходить відповідну його частину і переносить саме туди риску-дефіс, яка символізує перенос, адже саме цей символ ставиться на кінці слова, яке переносять. При цьому завдання подається як би не прямо, а через додатковий образ: поряд зі словом є персонаж, і учеь, виконуючи перенос, допомагає саме йому. Крім того, кожен рівень супроводжується малюнком, на якому зображено предмет або явище, названі словом.
Загальні правила переносу школяр знає: не залишати й не переносити одну літеру, не розбивати склади тощо. Однак, складність цього завдання полягає у тому, що кожне слово є досить складним випадком, над яким доведеться подумати. Наприклад, як перенести слово «йогурт»? Воно містить два склади: перший відкритий і другий – закритий. Відповідно, знак переносу можна поставити тільки в одному місці – після літери «о», отже виглядати при переносі слово має таким чином: «йо-гурт». При цьому у вправі завжди подаються слова, які можуть мати лише одне місце для переносу. Робота з такими відносно складними випадками є корисною для тренування практичних навичок учня по цій темі.
Учень/учениця дотримується правил переносу слів із префіксами; вміє переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; правильно переносить з рядка в рядок слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.