Ця вправа, маючи істотний ігровий акцент, пропонує дитині закріпити знання про наголос та вміння ставити його у різних словах.
На екрані перед учнем міститься кілька слів, які розташовані одне під іншим. Всі вони різні за лексичним значенням, також різним у них є й буквений склад. При цьому всі слова й неповні – завжди бракує однієї літери. Так ось, вся родзинка цього ряду слів у цій літері. По-перше, вона для даних слів спільна (і здебільшого єдина спільна), по-друге, вона завжди є наголошеною. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб визначити, що це за літера і, вписавши її, відгадати разом всі слова, доповнивши їх. Окремо поряд з рядом слів стоїть персонаж, в руках якого знаходиться порожній аркуш. Туди слід дану літеру вписати окремо. Коли учень все це зробить, то пройде на наступний етап вправи до аналогічного завдання. Таким чином ця вправа перетворюється на гру, під час якої дитина відгадує слова, використовуючи спільну наголошену голосну як критерій для підбору. Завдяки цій підказці і відгадати слова стає простіше, адже голосних не так вже й багато. Однак, це лише верхній шар значення завдання.
Окрім явного акценту на ігровій складовій, ця вправа також допомагає відчути певні закономірності у наголошенні слів в українській мові. Справа в тому, що чітких правил по цій темі, які б однозначно вирішували питання наголосу для всіх слів, нема. Однак, завдяки мовній практиці можна зрозуміти, де саме в тому чи іншому випадку ставиться наголос. Ця вправа дає таку можливість саме за рахунок роботи зі словами, що однаково наголошуються (хоча вони різні самі по собі) та мають одну спільну букву.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.
Учень/учениця добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.