Те, яке саме слово слід використовувати у конкретному випадку, продиктоване як контекстом, так і формою слова. Зміна навіть однієї літери може вплинути на значення, скажімо, «машина» означає один обʼєкт, а «машини» – вже від двох та більше.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься підбирати те слово, яке підходить до певного контексту, керуючись як лексичним значенням слова, так і його формою. На екрані перед учнем міститься зображення фрази з пропущеним словом. Речення інформує про певне явище або дію. Його оточують ілюстрації, які сюжетно повʼязані з контекстом. Під фразою є кілька варіантів відповіді. На одному рівні – одна фраза і одне пропущене слово, при чому вправа сконструйована таким чином, аби кожного разу серед були представлені слова з апострофом. Дитина аналізує сенс речення, розуміючи, чого йому бракує, і серед варіантів вона знаходить те, яке може влучно доповнити фразу. При цьому вибір доводиться робити між одним і тим самим словом з апострофом та без, а також між двома різними словами з апострофом. Учень має прочитати всі варіанти вголос, щоб визначити, який з них підходить.
Загалом ця вправа є досить простою, однак, для школяра вона є важливою тому, що протягом її виконання дитина знайомиться з великою кількістю слів з апострофом та починає усвідомлювати роль цього символу в словотворенні та звучанні слів і цілих фраз.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.