Опис завдання
Попри те, що тема переносу слів є суто практичною і відносно простою, вона є надзвичайно важливою для грамотного писемного мовлення дитини, тож їй не дарма приділяється особлива увага, в тому числі і у цій вправі. Адже серед слів в українській мові є й такі, котрих переносити не можна взагалі, і у процесіі виконання цього завдання школяр тренуватиметься визначати їх та знаходити з-поміж інших.
На екрані перед учнем міститься зображення речення – нового для кожного наступного етапу вправи. Воно супроводжується багатоелементним малюнком, який ніби обрамляє текст, ілюструючи його. У ньому є кілька зовсім різних за морфемним складом та кількістю букв слів. Деякі з них можна переносити, однак серед них є як мінімум одне слово, котре переносити не можна. Учень має знайти такі слова та виділити їх. Загалом знайти їх дуже просто. Це односкладові та короткі слова. Справа в тому, що на різних строках має бути хоча б по одному складу від слова, яке переносять. Відповідно «ніч», «біль», «йод» та інші подібні слова переносити не можна.
Складність цієї вправи проявляється у тому, що школяр більше не бачить місця для переносу у словах, як це було в попередніх завданнях. Натомість учень має сам уявити всі можливі способи переносу кожного слова в реченні. З іншого боку, у цій конструкції майже не буде дійсно складних випадків, і загальне правило про перенос по складам працює без винятків. Тож з часом, рухаючись між рівнями, учень буде все більш і більш впевненим у знаходженні слів, які не можна переносити, і зможе визначати їх з першого погляду.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця дотримується правил переносу слів із префіксами; вміє переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; правильно переносить з рядка в рядок слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем.
