Синонімія – досить розповсюджене явище в українській мові, яке водночас дозволяє як грати з відтінками значень різних слів, так і боротися з невиправданим повторенням за рахунок заміни вже вжитого слова іншим, близьким до нього за значенням. Синонімія виражається у наявності близького лексичного значення слів, які за написанням, звучанням, морфемним складом та походженням зовсім не схожі. При цьому синонімія може бути різною – абсолютною та відносною. Абсолютні синоніми можуть заміняти один одного завжди, незалежно від контексту, і вони мають фактично тотожні значення. Відносні синоніми лише частково наближуються за значенням одне до одного, тож замінити одне таке слово іншим можна лише в залежності від контексту.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з синонімами в контексті різних речень. На екрані перед учнем міститься зображення пари речень, які обʼєднані в короткий текст, тобто вони мають між собою певний звʼязок. Або ж – одне досить велике речення. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб прочитати ці речення та вибрати в них слова-синоніми, тобто слова, які є близькі за значенням. Для цього дитина уважно читає речення та завдяки смисловим звʼязкам між мовними одиницями в ньому знаходить синоніми. Таким чином, школяр вчиться працювати зі словами, які близькі за значенням саме на практиці, тобто у повідомленні. Він бачить мету їх використання – зробити текст максимально різноманітним, не допустити тавтології. Коли учень виділяє відповідні слова в реченні або в реченнях, то проходить на новий етап завдання до іншого короткого повідомлення. Там на нього чекатиме нова пара слів, які слід відшукати.
Учень/учениця розрізняє іменники, прикметники, дієслова в прямому і переносному значеннях; виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; пояснює фразеологізми.
Учень/учениця розрізняє відтінки значень серед пов'язаних слів.