Іменник є самостійною частиною мови, яка має кілька різних граматичних категорій, за якими змінюється під час використання у мовленні. Одна з них – число. Іменник називає предмет чи явище, а відтак позначає і їхню кількість. В рамках мовної традиції української мови категорія числа іменників має тільки дві форми: однина і множина. У формі однини іменник виражає наявність лише одного обʼєкту, тоді як форма множини означає, що предметів скільки завгодно, але не один: два, вісім, пʼять тисяч. Таким чином, для кожного числа нема своєї граматичної форми, і відрізняти слід лише однину і множину, чого цілком достатньо для спілкування, адже для вираження точної кількості є числівники.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з числом іменників. На екрані є зображення малюнку. Ілюстрація багатоелементна та навіть містить натяки на простий сюжет. Скажімо, дитина з рюкзаком повертається додому та чекає на автобус тощо. Один з елементів малюнка підходить для того, щоб в нього вписати слова. Які саме? Над ілюстрацією міститься формулювання завдання, де вказано, які саме слова слід перемістити до малюнка: іменники у однині чи у множині. Варіанти ж слів знаходяться під ілюстрацією. Школяр уважно вивчає їх та розподіляє, які з них належать до того числа, котре й опрацьовується на даному рівні. Коли учень знаходить та переміщає всі потрібні слова до малюнка, то проходить на наступний етап. Якщо на попередньому, скажімо, необхідно було вибрати іменники у однині, то на новому рівні доведеться шукати вже іменники у множині, тож кожного разу завдання треба уважно читати. Ця вправа дозволяє краще навчитись відрізняти граматичні форми числа в іменниках.
Учень/учениця ставить питання до іменників, що належать до різних родів; визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів; змінює іменники за числами; визначає число іменників; знає назви відмінків і відмінкові питання; має уявлення про відмінювання іменників.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форму множини іменників.