Серед символів, які використовуються в українській писемній мові є один особливий, котрий не передає на письмі звуку, однак визначає відносини між ними. Таким символом є апостроф – кома, яка ставиться над літерами. В українській мові існують так звані йотовані голосні. Це такі, що на письмі пишуться однією літерою, але іноді можуть означати два звуки. Наприклад, літера «я» може означати поєднання «йа», а буква «ю» – «йу». Однак, це відбувається не завжди. Два звуки йотованої літери («ї», «є», «ю» та «я») означають тоді, коли знаходяться на початку слова, після іншої голосної або ж після, власне, апострофу. Але коли перед йотованою голосною знаходиться приголосний, то «й» переходить на нього. Приголосний стає помʼякшеним, а в йотованій голосні при вимовлянні цього слова звучить лише голосний компонент. Власне, функція апострофа як раз і полягає у розділенні приголосних та йотованих голосних у словах, де помʼякшення та перехід «й» непотрібні.
На екрані перед дитиною міститься слово – нове для кожного наступного етапу завдання. У ньому має бути апостроф, але зображено це слово без нього. Кілька різних символів знаходиться під цим словом. Дитина спершу має згадати, як саме виглядає апостроф, після чого вибрати, між якими літерами він має розташоуватися. Для того, щоб зробити правильний вибір, досить просто вголос прочитати це слово. Досвід мовлення та правила милозвучності, якими керується українська мова, підкажуть школяреві, перед якою голосною поставити цей знак.
Учень вивчає фактично все, що треба знати про апостроф: повторює, як він виглядає, між якими саме буквами ставиться та в яких словах використовується.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.