Опис завдання
Коли школяр вивчав вставні конструкції, окремою темою були так звані ввічливі слова. Хоча різноманіття слів в українській мові дуже велике, а ті, які належать до самостійних частин мови, вважаються найбільш чисельними, частіше за все в діалозі, тобто в усній розмові, люди користуються ввічливими словами. Вони починають розмову вітанням, закінчують прощанням. Коли одна людина робить приємність іншій, та дякує, а перша відповідає «будь ласка». Якщо перша просить про прохання, то теж говорить «будь ласка». Тож важливо, аби дитина навчилась на слух впізнавати ввічливі слова. Цьому й присвячено виконання даного завдання.
На екрані перед учнем міститься зображення ілюстрації, на які змальована певна життєва ситуація. Цей малюнок ніби розповідає історію – нову ля кожного етапу, адже на всіх рівнях він буде новий. Один з персонажів звертається до іншого, використовуючи ввічливе слово або конструкцію. Над малюнком міститься активна кнопка. Коли учень натискає на неї, то чує цю конструкцію. Залишається лише з-поміж варіантів, які подаються під картинкою, вибрати потрібні слова – і школяр пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій.
Ця вправа є досить простою для виконання, адже повідомлення, яке міститься за звуковою кнопкою, коротке. Однак, воно робить правильний акцент, корисний для розвитку усного мовлення і водночас – для покращення комунікативних навичок школяра: кожен день учень як сам використовує ввічливі слова, так і чує їх від співрозмовників, тож акцент на них не може бути зайвим.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.
Учень/учениця володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання), вміє поводитися у громадських місцях.
Учень/учениця вживає достатнью кількость слів і фраз відповідно до віку.
