Визначаємо іменник у речені

    Дитина вже знайома з методами пошуку іменників і вміє відрізняти їх від інших частин мови. Учень знає, що іменник є самостійною частиною мови, яка означає назву предмета чи явища, а також відповідає на питання «хто?» та «що?». Однак знайти іменник у початковій формі – це одне, і зовсім інше – це шукати слово, яке належить до цієї частини мови, але зазнало зміни за тою чи іншою граматичною категорією. Іменник змінюється за родом, числом та відмінком. Коли відбувається така зміна, зʼявляються нові закінчення та суфікси, тож цілком можна переплутати змінений іменник та прикметник тощо.

    Ця вправа призначена саме для тренування вміння відрізняти такі змінені іменники у реченні від інших частин мови. Особливість цього завдання в його практичній користі. На кожному етапі дитина бачить перед собою нове речення. Воно містить цілком завершене повідомлення і не складає враження «штучного». У ході виконання даного завдання школяр має вибрати в цьому реченні всі іменники при тому, що більшість з них надано не в початковій формі (однина, називний відмінок). Учень уважно читає речення, знаходиться там слова, які називаються явища та предмети, перевіряє, чи є вони іменниками, задаючи до них відповідні питання. Наприклад, «кого?», «чого?» є питаннями родового відмінку. Однак, оскільки прикметники, займенники та чисельники теж змінюються за іменниками, головний критерій підбору – це саме значення слова. Коли дитина знаходиться іменники, то проходить на новий етап до іншого речення. При цьому кожне з них інформативне й пізнавальне, містить цікаві факти. Також речення вдало ілюстровані – їх супроводжує як мінімум дві картинки, що зображують те, про що йдеться в тексті повідомлення.