Ця вправа продовжує тему вивчення конкретної граматичної категорії іменників – відмінків. При цьому дитині на цей раз пропонується ускладнений формат роботи. Замість того, щоб орієнтуватись при виборі форми слова на контекст або використовувати підказки, слід просто вибирати форму слова за самою лише назвою відмінка. Це вимагає не лише відмінного знання питань, на які відмінки мають відповідати, а й високого рівня орієнтації у морфемному складі слів, адже відмінок виражається саме через закінчення – найрухомішу морфему.
На екрані перед учнем міститься малюнок, який є центром уваги дитини. Іменник має бути вписаний у структуру цього малюнка, наприклад, в якості фрази одного з героїв. На кожному етапі змінюється як слово, котре необхідно опрацювати, так й ілюстрація, що посилює цікавість до виконання завдання. Отже, школяр аналізує формулювання завдання, котре знаходиться над ілюстрацією. Там конкретно названо відмінок, в якому необхідно використати слово. Варіанти його знаходяться під малюнком. Учень згадує, на які питання відповідає відмінок, після чого знаходить серед іменників ту одну форму, котра на це питання відповідає. Після цього залишається лише перенести слово до ілюстрації.
Таким чином, учень має опрацювати лише сам-один іменник, не маючи жодних підказок при виборі його форми, що закріплює знання відмінків та робить навички роботи з ними значно більш впевненими. Крім того, бажано, щоб школяр визначав відмінки й тих варіантів форм слова, які не є потрібними на етапі.
Учень/учениця ставить питання до іменників, що належать до різних родів; визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів; змінює іменники за числами; визначає число іменників; знає назви відмінків і відмінкові питання; має уявлення про відмінювання іменників.