Категорія часу не є сталою. Одне й те саме слово змінюється за нею відповідно з часом дії. Інфінітив є початковою неозначеною формою дієслова, і вже змінюючи її шляхом додавання певних морфем, вдається надати дієслову без зміни його лексичного значення (якщо це не потрібно) форм минулого, теперішнього або майбутнього часів. Тож не варто вважати, що слова «літав» та «літатиму» є різними. Це просто різні форми одного слова. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься змінювати дієслова за часами.
На екрані перед учнем міститься зображення книжки. На одній її сторінці вже є дієслово у неозначеній формі. Над ним – відповідне йому питання: або «що робити?» або «що зробити?» в залежності від виду. На іншій сторінці міститься каркас майбутньої форми цього слова у певному часі. В якому? Відповідь на це міститься у формулюванні завдання, яке знаходиться над зображенням книжки. Там час, в який слід перетворити неозначену форму дієслова, вказано прямо. Крім того, над каркасом дієслова є й питання, на яке має воно відповідати. Те, якими морфемами закінчується питання, є підказкою, адже дієслово при зміні на форму цього часу набуває таких саме кінцевих морфем: «ходити» перетворюється на «ходив», слово, яке відповідає на питання «що робив?». Коли учень вписує перетворене слово у правильній часовій формі, то проходить на наступний етап до аналогічного завдання.
Слова на сторінках книги супроводжуються малюнками. Вони деталізовані та містяться на обох сторінках цієї книжки. За допомогою цього завдання учень навчається більш вільно працювати з дієсловами і в майбутньому, бачачи на сторінках підручника дієслово в одній формі, школяр зрозуміє, як його змінити на іншу.
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.