Деякі слова мають як пряме, так і переносне значення. Перший випадок – це первинне значення слова, тоді як другий є втіленням образного мислення, контекстною метафорою, коли лексичне значення слова змінюється в залежності від ситуації згідно з тим, з чим асоціюється певний образ у розумінні мовця. При цьому переносне значення слів розкриває невичерпне багатство мови, призначене для самовираження людини.
У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з такими випадками. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення кількох словосполучень. Всі вони різні, однак, мають і спільний елемент. У одному словосполученні це слово використовується у прямому значенні, і тому вся фраза сприймається без додаткового смислового навантаження. Інші ілюструють різні способи використання цього слова у переносному значенні. Наприклад, слово «золотий». Якщо йде мова про ювелірний вибір, то значення пряме, адже це слово означає просто матеріал, з якого зроблено, скажімо, каблучку. Однак, золото є коштовним металом, який цінується людьми віками, тож у культурі образ чогось золотого набуває нових рис. Коли говорять про «золоті руки», мають на увазі переносний сенс цього слова: руки, які дуже вмілі, тобто цінні своєю майстерністю. Це – переносне значення. А вираз «золота осінь» є просто гарним способом описати кольорову гаму цієї пори року. Поряд з кожним словосполученням – його тлумачення, однак, на початку вони знаходяться у хаотичному порядку. Учень має перемістити словосполучення саме до того значення, яке розшифровує його – і після цього переходить на наступний етап до нового набору фраз, де вже інше слово використовується як в прямому, так і в переносному значенні.
Учень/учениця розрізняє іменники, прикметники, дієслова в прямому і переносному значеннях; виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; пояснює фразеологізми.
Учень/учениця розрізняє пряме та переносне значення слів і фраз у контексті.