Ця вправа продовжує тренування вміння дитини розрізняти іменники, які називають істот, від іменників, котрі використовуються для назв неістот. Вона вже знає різницю між цими двома поняттями: істотами вважаються живі створіння, хоча дерева традиційно в мові вважаються неістотами; неістота є обʼєктом, який на момент мовлення не є живим.
На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення нового речення, яке супроводжується малюнками. Це речення є інформативним та максимально пізнавальним, хоча й коротким. У ньому повідомляється про цікавий факт або описується те чи інше явище або ж подія. В реченні, звісно, є іменники, і учень має виділити або істот, або неістот. Те, кого саме шукатиме школяр на конкретному етапі, залежить лише від формулювання завдання, що знаходиться над реченням. Дитина читає речення, після чого знаходиться іменники. Далі необхідно звернути увагу на те, на яке питання відповідає цей іменник. На питання «хто?» відповідають іменники, які називають істот, тоді як на питання «що?» відповідають лише іменники-неістоти. Після того, як школяр виділить всі слова, які потрібно на конкретному рівні, почнеться новий етап, де буде інша фраза, нові малюнки та нове завдання. Цікавість до виконання вправи посилюється за рахунок описаних фактів, адже дитина знайомиться з енциклопедичною інформацією, хай навіть і стисло викладеною в рамках одного речення.
Учень/учениця має уявлення про іменник як частину мови; впізнає в реченні/тексті і добирає іменники; будує сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники; розрізняє іменники-назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; розрізняє власні і загальні іменники; вживає в письмових текстах власні іменники з великої літери.
Учень/учениця розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає окличні речення; правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень.
Учень/учениця знає розклад дня, правила особистої гігієни, самообслуговування.
Учень/учениця розрізняє іменники, займенники, дієслова, прикметники та прислівники та пояснює їхню роль у реченнях.