Перевірка роботи, яку виконав хтось інший завжди є приємним процесом для дитини. Знаходячи помилки та виправляючи їх, школяр має можливість хоча б подумки побувати на місці вчителя, а це, враховуючи сувору шкільну ієрархію, завжди становить великий інтерес.
У ході виконання цього завдання школяр тренуватиметься у знаходженні помилки при переносі слів. На кожному етапі завдання перед учнем міститься зображення нового слова. Воно є досить великим: кілька складів, як мінімум дві-три морфеми, особливі випадки також можуть мати, скажімо, збіг приголосних або голосних. У слові позначено дефісами місця переносу. Деякі з них правильні, інші – ні. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб знайти, який перенос знаходиться не на своєму місці, тобто який було вжито помилково. Учень уважно аналізує слово і кожен випадок переносу у ньому, після чого знаходиться помилкові переноси і виділяє їх. Коли школяр це зробить, то проходить на наступний етап завдання до аналогічної послідовності дій з іншим словом.
Загалом ця вправа є досить простою, але її виконання досить важливе, оскільки учень переконується: одне й те саме слово можна перенести кількома способами, принаймні, якщо дозволяє морфемний склад. Однак, також дитина бачить і неправильні варіанти, і завдяки їх наявності запамʼятовує, як насправді не має відбуватись перенос. А це допоможе школяру уникнути таких помилок у майбутньому. Також кожне слово супроводжується люстрацією, на які зображується те, що це слово називає. Малюнок виконаний у приємному стилі, тож він вдало доповнює завдання.
Учень/учениця дотримується правил переносу слів із префіксами; вміє переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; правильно переносить з рядка в рядок слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем.