Дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан та відповідає на питання «що робити?» і «що зробити?». Варто зазначити, що всі самостійні частини мови можна розділити на дві великі групи: іменникові та дієслівні. Тож дієслово досить істотно відрізняється від іменника, прикметника, займенника та числівника. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з дієсловами та опрацює найпростішу для сприйняття їхню складову – лексичне значення.
На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення кількох дієслів. Їх оточують малюнки, які сюжетно повʼязані з тим, що ці слова називаються. Тут важливо зробити уточнення: лексично всі ці слова відрізняються між собою. Однак, більшість з них можна назвати синонімами хоча б відносними, адже вони стосуються однієї певної теми. Одне з цих слів не таке, як всі інші, і те, що воно означає, досить сильно відрізняється від значень більшості інших слів з групи. Учень аналізує ці дієслова, розуміючи, що між ними спільного, чим вони відрізняються і чим одне слово дійсно сильно виділяється з-поміж інших. Ось це дієслово слід виділити, аби пройти на наступний етап завдання до нової групи слів, що належать до даної частини мови.
При цьому дана вправа є досить простою для виконання, однак – і важливою, адже вона дозволяє натренувати вміння розбиратись у дієсловах, відтінках значень цих слів. Це робить опрацювання дієслів більш впевненим та готує до нових завдань, що з ними повʼязані. При цьому граматично всі наявні дієслова тотожні і зображені в інфінітиві, тобто так званій початковій формі.
Учень/учениця розрізняє іменники, прикметники, дієслова в прямому і переносному значеннях; виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; пояснює фразеологізми.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця розрізняє відтінки значень серед пов'язаних слів.