Навчаємося ввічливості

Учень/учениця:
-    розрізняє речення, ускладнені звертаннями, вставними словами (словосполученнями);
-    ставить розділові знаки в таких реченнях;
-    знаходить звертання, вставні слова (словосполучення) в реченні; 
-    визначає в тексті риторичні звертання й пояснює стилістичну роль їх;
-    знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;
-    конструює правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями).

Учень/учениця:
-    усвідомлює та визначає головне; 
-    класифікує і групує вивчений матеріал; 
-    знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки; 
-    користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова); 
-    виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.

Учень/учениця:
-    уявляє словесно описані предмети та явища;
-    прогнозує подальший розвиток певних явищ;
-    переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
-    помічає та формулює проблему в процесі навчання;
-    усвідомлює будову предмета вивчення;
-    робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення;
-    помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
-    критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам; 
-    виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
-    усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.

Учень/учениця:
— використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів та фраз за допомогою контекстних підказок;
— дотримується в тексті єдиного стилю, типу і жанру;
— правильно підбирає слова або фрази для доповнення речення/тексту;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи зі змісту тексту та вибираючи з ряду можливих варіантів;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово;
— узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— розуміє та пояснює значення загальновідомих ідіом, приказок та прислів’їв;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів, інтерпретує її в контексті;
— використовує в мовленні певні лексичні конструкції для досягнення відповідної мети (наприклад, виділення об’єкта чи суб’єкта дії, висловлення невпевненості й под.).