Опис завдання
Прикладка — член речення, який надає додаткову інформацію щодо теми твердження. Прикладка може бути поширеною або непоширеною. Її відокремлення від решти тексту може бути зумовлено кількома причинами.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
-    знає та розуміє предмет вивчення синтаксису й пунктуації; 
-    розуміє різницю між словосполученням і реченням; реченням простим і складним;
-    розрізняє головне й залежне слова у словосполученні; 
-    аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова;
-    складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні; 
-    розпізнає речення прості та складні; 
-    редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки.
Учень/учениця:
-    знає члени речення, способи вираження їх;
-    ставить розділові знаки в простому двоскладному реченні;
-    визначає головні та другорядні члени речення; 
-    розрізняє речення двоскладні та односкладні;
-    визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка, означень, додатків та обставин; 
-    інтонує правильно речення різних видів, за допомогою логічного наголосу передає різні змістові та емоційні відтінки значення; 
-    записує прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;
-    знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;
-    аналізує будову простого двоскладного речення.
Учень/учениця:
-    знає приклади речень, ускладнених відокремленими (також уточнювальними) членами речення;
-    ставить розділові знаки в таких реченнях, пояснює їх правилами;
-    знаходить відокремлені й уточнювальні члени в реченні;
-    знаходить і виправляє допущені пунктуаційні й граматичні помилки; 
-    правильно інтонує речення з відокремленими й уточнювальними членами речення.
Учень/учениця:
— знає основні правила правопису, розпізнає помилки та вміє їх виправляти відповідно до норм літературної мови;
— доречно використовує знаки пунктуації між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, відокремлених членах речення, порівняльних зворотах, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами; 
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— використовує відповідні розділові знаки (кому, тире, три крапки) для позначення паузи;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів і цитат з тексту;
— розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання.
 
             
             
                
