Цікаві факти про українські слова

Учень/учениця:
-    знає, що вивчають лексикологія та фразеологія, орфографія та морфологія;
-    знає та пояснює лексичне значення слів і фразеологізмів;
-    знає самостійні та службові частини мови;
-    знає виражальні можливості кожної із самостійних частин мови;
-    знає правила правопису слів;
-    доцільно використовує в мовленні різні групи лексики, фразеологізми;
-    визначає й аргументує належність слова до певної групи лексики;
-    здійснює адекватний добір слів для складання висловлення певного змісту та стилю;
-    визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль самостійних частин мови; 
-    обґрунтовує правопис слів правилами;
-    користується лінгвістичними словниками різних видів;
-    редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні та граматичні помилки.

Учень/учениця:
-    сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
-    використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
-    усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

Учень/учениця:
-    аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
-    порівнює, узагальнює, конкретизує їх; 
-    виділяє головне з-поміж другорядного;
-    здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
-    систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
-    моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Учень/учениця:
— використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів та фраз за допомогою контекстних підказок;
— дотримується в тексті єдиного стилю, типу і жанру;
— правильно підбирає слова або фрази для доповнення речення/тексту;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи зі змісту тексту та вибираючи з ряду можливих варіантів;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово;
— узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— розуміє та пояснює значення загальновідомих ідіом, приказок та прислів’їв;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів, інтерпретує її в контексті;
— використовує в мовленні певні лексичні конструкції для досягнення відповідної мети (наприклад, виділення об’єкта чи суб’єкта дії, висловлення невпевненості й под.).