Вставні слова не вдасться проаналізувати, як іменники чи дієслова. Вони не мають звичного значення ані в лексичному, ані в граматичному сенсі. Однак вставні слова виражають емоції, а відтак за цим критерієм їх і можна групувати та відрізняти між собою. Завдання пропонує навчитися робити саме це.
Учень/учениця:
- розрізняє речення, ускладнені звертаннями, вставними словами (словосполученнями);
- ставить розділові знаки в таких реченнях;
- знаходить звертання, вставні слова (словосполучення) в реченні;
- визначає в тексті риторичні звертання й пояснює стилістичну роль їх;
- знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;
- конструює правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями).
Учень/учениця:
- усвідомлює та визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.