Вже традиційно у третій четвер травня українці відзначають День вишиванки. Цьогоріч ми святкуємо його 21 травня, і це буде вже п’ятнадцята річниця свята. Всі охочі в цей день можуть одягнути вишиванки на роботу, онлайн-заняття чи просто прогулянку.

У перші роки свято відбувалося локально, а вже згодом воно розрослося до всеукраїнського рівня — у 2010 році свято підтримали в таких великих містах: Львів, Рівне, Запоріжжя та Сімферополь. Поступово свято виходить і на міжнародний рівень: до нього почала долучатися українська діаспора, а також прихильники української культури в різних країнах світу.

Враховуючи, що цього року у зв’язку з карантином грандіозних святкувань і масових акцій не буде, ми вирішили долучитися до святкування іншим способом і підготували добірку найбільш цікавих фактів про українську вишивку. Впевнені: і діти, і дорослі зможуть дізнатися багато нового, ознайомлюючись з цими фактами.

15 фактів про українську вишивку:

1. Українське мистецтво вишивання має давнє походження, його витоки сягають Скіфської доби (VII–III ст. до н. е)

Стародавнє походження одягу з вишивкою на території України підтверджують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва Скіфської доби:

А в селі Мартинівка на Черкащині біля річки Рось знайдені цікаві художні вироби з металу, датовані VІ століттям нашої ери.

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Серед них особливої уваги заслуговують чотири фігурки чоловіків, зображених, ймовірно, під час виконання ритуального танцю. Одягнені вони в сорочки, які мають на грудях широку вишивку ‒ від коміра до пояса. Як ми знаємо, подібне прикрашання одягу вишивкою було характерним для слов’ян Подніпров’я протягом багатьох наступних поколінь.

2. Дослідники вишивки налічують близько 250 старовинних швів на основі 20 технік

Серед них особливо поширеними є: гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка, вишивка хрестиком.

3. Хрестик в українській вишивці став популярним аж у 1850-1860-х роках

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла до нас з Європи лише в XIX столітті. Поширилася вона завдяки рекламному ходу засновника парфюмерно-косметичної компанії «Товарищество Брокар і Ко» Генрі Брокара.

Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

4. Вишивка кожного регіону — унікальна

Справді, кожен регіон України вирізняється техніками вишивання, орнаментом і традиційними кольорами. Кажуть, раніше по вишитій сорочці можна було визначити, з якого села походить її власниця.

Детально ознайомитися із зразками вишиванок з різних куточків України пропонуємо в статті «Вишиванка як унікальний код твого краю. Від Луганська до Львова — особливості вишиванок кожного регіону» і короткому відео, поданому нижче:

5. Українці одягали вишиванки на свята

Вишиту з білого полотна сорочку з традиційним візерунком носили тільки у свята. Їх берегли й ховали у скрині після носіння. А в будні одягали сорочки з полотна сірого кольору — так звані «буденки».

До слова, термін «вишиванка» набув особливого поширення в Радянські часи. В народній традиції такого слова не існувало, вживалося словосполучення «вишита сорочка», або ж просто «сорочка».

6. Вишита сорочка — найсильніший оберіг

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла.

«Вишиванка — це оберіг. Колір, форма, крій, матеріал, орнамент мають значення і разом створюють енергетичний заряд речі», — підтверджує Юрій Мельничук, заступник директора з науково-фондової роботи Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та експерт з історії українського костюма.

Тож до процесу вишивання сорочки кожна жінка готувалася дуже відповідально. Перш ніж братися за роботу, вона дотримувалася посту кілька днів і молилася, очищаючи своє тіло і розум. Приступати до вишивки в поганому настрої і з поганими думками категорично заборонялося. Вважалося, що так можна накликати біду і втілити в реальність свої страхи і побоювання.

7. Першу школу вишивки було створено ще в ХІ столітті в Київській Русі

Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У школі опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

8. Вишивання однієї сорочки тривало від двох тижнів до трьох років

Це залежало насамперед від складності техніки. Так, для того, щоб вишивати «білим по білому» недостатньо було вибілити нитки протягом одного сезону. На Полтавщині, де ця техніка була найбільш поширеною, дівчата декілька років готувалися, білили біль, щоб нею шити традиційний орнамент на сорочках і рушниках.

9. У звичайної дівчини-селянки у скрині було 35 вишитих сорочок, а в заможної могло бути й більше 60-ти

Так, дівчинка вже в 5 років вміла тримати голку і опановувала прості техніки вишивання.

10. Дитячі сорочки робили з вишитих рукавів батьківських сорочок

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Першу сорочку для новонародженого завжди перешивали з батьківських речей. Вважалося, що в одязі матері і батька укладена позитивна енергетика, яка буде захищати дитину від хвороб, зурочення, недобрих людей і злої долі.

11. Нитки для вишивання виготовляли за допомогою природних барвників

Для фарбування використовували кору вільхи, дуба, ягоди бузини, цибулиння. Так, бузина дозволяла пофарбувати нитки в синій колір.

А червоні нитки виготовляли із червця — комахи, личинки якої оселяються на коренях суниць. Люди збирали їх (здебільшого в червні, звідки й походить назва цього літнього місяця), висушували, потім проварювали разом із нитками, аби вони ставали червоними.

У південних районах Східного Поділля нитки для вишивання змочували гарячою водою з розчином лугу, отриманого від спаленої соломи гречки. В результаті нитки набували світлого золотистого кольору, його називали «пшеничним».

А з середини XIX століття, з покращенням економічного становища селян, почали користуватися привозними хімічними аніліновими барвниками.

12. Іван Франко був першим, хто почав носити українську вишиту сорочку з буденним одягом

На межі XIX і XX століть вишита чоловіча сорочка відривається від традиційного костюму, і починає носитися в поєднанні з буденним одягом. Саме видатний український поет і письменник першим почав одягати під сюртук вишиту сорочку, чим відрізнявся від інших представників тогочасної української інтелігенції.

13. Одна з найоригінальніших вишитих сорочок — борщівська

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Назва походить від регіону виникнення — Борщівського району на Тернопільщині. Така сорочка розшита дуже щільною вишивкою чорними нитками.

14. Вишивальниці в Україні мали своє свято

Це — день Варвари (17 грудня). На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити — тільки вишивати. У цей день дівчата збиралися разом, молилися і вишивали. Саме в ці дні ворожили на врожай, на долю, спостерігали за погодою.

15. Українська вишивка підкорює світову модну індустрію

15 цікавих фактів про українську вишивку на Learning.ua

Уже не перший рік провідні світові дизайнери і будинки моди черпають натхнення з українських етнічних мотивів. Так, фрагменти української вишивки в своїх колекціях використовували Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.

Усі ці факти підтверджують, що вишивка є унікальним культурним явищем нашого народу. Для українця вишита сорочка — не просто одяг. Це щось особливе — особисте, рідне, святе. Вишивка — це душа українського народу, яка зберігає в собі світогляд наших предків, нашу історію і мистецтво.

Тож пропонуємо і вам долучитися до святкування цього ще молодого українського свята й розповісти своїм дітям та учням декілька цікавих фактів про українську вишивку. Адже саме від нас залежить, знатимуть наші діти її історію й культурне значення, чи вона загубиться серед музейних експонатів.