Зараз чимало українців змушені навчатися і працювати дистанційно. Як зробити спільне перебування вдома максимально зручним для кожного з родини? Як вирішувати конфлікти між дітьми? Що сказати дитині, якщо хтось з членів родини захворів і перебуває на самоізоляції?
Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз у своєму блозі дає відповіді на ці питання. Наводимо сьогодні її поради.
І. Як організувати життя родини під час карантину?
1. Давати дитині можливість знайти собі заняття самостійно
Будьте певні, без нашого втручання дитина зможе вибрати або вигадати гру, книгу чи діяльність, яка її зацікавить.
- «Якщо ми не будемо розважати дитину, вона через певний час навчиться займати себе сама. Навчиться насолоджуватися, і бути творчою. Ми зараз, плануючи з сім’ями знайомих і клієнтів їхні дні, вказуємо час, щоб „понудитися“ („потупить“). Після такого часу дитина часто сама починає пропонувати „корисне“. (І дорослий теж)», — пояснює Світлана Ройз.
2. Піклуватися про себе
Психолог відзначає, що дитина може впоратися з 30-40% нашої «неадекватності». Але для того, щоб бути адекватними інші 60-70% часу, нам важливо про себе піклуватися.
Наводимо матеріали нашого блогу, в яких ми писали про способи відновлення ресурсу від Світлани Ройз:
- «Від чого втомлюються матусі і як цьому зарадити?»;
- «52 практики відновлення ресурсу для батьків і педагогів (частина 1)»;
- «52 практики відновлення ресурсу для батьків і педагогів (2 частина)».
3. За потреби — дозволяти дитині те, у чому ви її зазвичай обмежуєте
- «Навіть, якщо дитина просидить 4 години біля телевізора за мультфільмами (які відповідають її віку), а ми за цей час встигнемо хоч трохи відпочити і повернемося до неї адекватними — нічого страшного з дитиною не трапиться. (Але, звичайно, це краще робити якомога рідше, точно, не кожного дня)», — рекомендує психолог.
Вона відзначає: якщо дитина не поїсть кілька днів корисної їжі, а з’їсть кілька разів пельмені і макарони, нічого поганого також не станеться. Якщо дорослі зможуть у цей час «видихнути» — буде дуже добре.
4. Нагадувати собі, що ви хороша мама (хороший тато)
Світлана Ройз попереджає, що дитина може стати в замкнутому просторі більш агресивною і гіперактивною. Таким чином її психіка буде намагатися впоратися з обмеженнями і зміною звичного режиму.
Тому психолог рекомендує батькам нагадувати собі, що така поведінка не пов’язана з батьківською компетентністю і повторювати собі якомога частіше: «Я — досить хороша мати (батько)».
5. Навчати дітей вирішувати конфлікти
- «Дітям важливо сваритися, битися, вчитися ділити територію, відстоювати кордони. Це їм необхідно для дорослішання. Ідеальні відносини — навряд чи є життєздатними. За відсутності інших дітей поруч — зараз наші діти або будуть більше співпрацювати вдома, або конфлікти посиляться. Наша стратегія в конфліктах дітей — не бачили, що відбувається — не можемо робити висновок. А покарання, яке дитина не вважає справедливим, є марним і небезпечним», — пояснює психолог, яка, до слова, виховує двох власних дітей.
Світлана радить такий алгоритм вирішення конфлікту:
1) Поставити всім учасникам конфлікту питання «Що сталося?».
2) Запитати про їхні почуття (якщо вміють писати — краще, нехай пишуть).
3) Після цього дізнатися, як вони планують у майбутньому діяти, щоб ситуація не повторилася.
4) Записати узгоджені дії на аркуші, поставити підписи, прикріпити на видному місці.
Психолог відзначає, що часом таке вирішення конфлікту може спрацювати відразу, а іноді для його засвоєння потрібно багато повторень і нагадувань.
6. Говорити з дітьми про їхні емоції і навчати проживати їх
«Те, що я пояснюю і показую дітям — наочно — якщо в будь-який пакет намагатися вкласти (всунути) багато всього, він порветься. Коли нас переповнюють емоції — вони будуть „проривати“ пакет, все одно будуть просочуватися. Яка емоція наповнює твій „пакет“?» — радить запитувати дітей і дорослих Світлана.
Вона також наголошує, що важливо пояснювати дітям різницю між емоціями та поведінкою. Наше завдання — показати дитині, що ми можемо «переживати» емоцію, але не маємо права завдавати шкоди ні собі, ні іншим.
7. Поважати особисті речі кожного члена родини
Це ті речі, які інші беруть або торкаються, лише запитуючи дозволу. Якщо таких немає — важливо, щоб вони з’явилися. За словами психолога, навіть власний плед в однокімнатній квартирі дозволяє повернути собі відчуття захищеності та безпеки (своєрідне «Цвінь-цвірінь, я в хатці!»).
8. Давати змогу дітям потурбуватися про нас
- «Дитині, навіть найменшій, шкідливо, коли 24 години своєї уваги ми спрямовуємо на неї. Не потрібні ми їй стільки. Їй важливо мати можливість подбати і про нас. Іноді з нашого дозволу собі бути вразливим виростає сила інших», — відзначає Світлана.
9. Перерозподілити обов’язки в родині
На думку психолога, навіть 3-річній дитині важливо мати свої обов’язки. Це можуть бути дуже прості доручення, але вони дозволять малюкам відчути свою важливість і вклад у життя родини.
10. Гуляти на свіжому повітрі
Світлана зазначає, що рух і повітря — це потреба здорового розвитку. Тож психолог не має відповіді на питання, як дітям обходитися без цього в умовах локдауну. Діти мають гуляти, бігати і гратися.
Від себе додамо, що за можливості, обирайте ранкові години, коли на вулицях і в парках не так людно.
11. Вірити, що ми впораємося
Наостанок Світлана відзначає, що вона усвідомлено нічого не пише про школу.
- «Школа — це лише частина життя дитини. Саме зараз — точно, не найважливіша», — пояснює вона.
ІІ. Що робити, коли батьки захворіли, а маленька дитина поруч?
Чимало батьків звернулися до Світлани з запитом щодо дій під час хвороби. Адже мамі й татові важко приділяти увагу дитини, коли вони занедужали. Малюк може вперше їх бачити слабкими, її не пускають до мами чи тата в кімнату. А, як повідомляє психолог, все незвичне викликає в дитини тривогу.
Тому Світлана наголошує на тому, щоб батьки говорили дитині про свій стан, розповідали їй, що відбувається.
- «Навіть найменшій дитині важливо сказати: «Мама/тато хворіє, точніше, одужує. В неї болить голова. Ось тут. І щоб вона швидше одужала, їй потрібно багато спати, пити воду, пити ліки. Гіркі і солодкі. І потрібна наша турбота. З кожним днем вона стає все ближчою і ближчою до здоров’я».
При цьому варто розуміти, що дитина реагує не тільки на ваші дії чи інформацію, яку ви їй озвучуєте. Вона чутлива також до інтонацій та інших невербальних сигналів.
Якщо дитина боїться кашлю дорослих, Світлана Ройз пропонує:
- Сказати їй: «Чуєш: мама кашляє. У неї ось тут (потрібно показати на грудну клітку) знаходяться мікроби і через них вона кашляє. Це голосно? Злякався? Давай уявимо що мама відкашлює мікробів, ніби сміття з себе викидає. Провітрює кімнату, і кімната очищається».
- Пограти з дитиною в песиків (гавкати і махати хвостом), разом з нею гавкати один на одного (щоб дитина припинила боятися звуку кашлю). При цьому про кашель можна нічого не говорити.
- Можна кожного разу, коли чуєте кашель, говорити: «Мама кашляє. Давай їй побажаємо здоров’я: „Будь здорова! Будь здорова!“».
На що ще варто звернути увагу?
1) Режим дня
- «Зараз дуже велике значення має передбачуваність і повторення звичних дій. Режим дня. Якщо це можливо, щоб ритуали — те, що звично, — відтворювалося кожним з батьків або бабусями-дідусями. (Звичні дії, слова, одяг, послідовність дій, мультфільми, книжки перед сном...)», — наголошує психолог.
2) Реакцію дитини
Якщо ставить питання про хворобу, стан рідних — відповідайте коротко і спокійно. Не залишайте дитину без відповіді.
3) Емоції
- «Дитина може злитися. Це абсолютно нормальна реакція. У неї може виникати фрустрація і злість, і бажання, щоб все швидко повернулося і було, як раніше: потреби задовольнялися, світ знову був безпечним і крутився навколо малюка», — відзначає психолог.
Як діяти під час істерики дитини?
Істерики можуть стати частішим явищем, коли батьки хворіють. При цьому, на думку Світлани, наші слова («Припини негайно!»), спроби раціонального впливу, шантаж, звинувачення навряд чи допоможуть.
- «Чим менша дитина, тим сильніша реакція, тому що менше можливості самому усвідомити і задовольнити свої потреби».
Під час істерик важливо не просто вплинути на поведінку чи зупинити її, а зрозуміти, що за нею ховається. Страх, тривога чи бажання бути поруч? Психолог рекомендує перераховувати дитині (з питальною інтонацією) те, що вона може відчувати:
- Ти боїшся?
- Ти хочеш на ручки?
- Ти скучив?
- Ти хочеш пограти?
- Ти злишся?.
І тільки після цього пропонувати дитині дію.
- «Нам важливо фокус уваги переводити туди, на що прямо зараз ми можемо вплинути. І мріяти про майбутнє. Коли всі будуть здорові і знову всі зможуть бути разом», — резюмує Світлана.
Що психолог пропонує робити батькам і дітям у складний період?
Що може маленька дитина:
- малювати мамі листівку (для малюків — обводити долоньку або ставити відбитки);
- підсувати під двері написаний лист (малюнок);
- мити своїми ручками овочі, фрукти, перемішувати салат;
- робити самостійно бутерброди мамі або татові (дорослі можуть купувати нарізаний хліб і твердий сир, і просити дитину приготувати перекус);
- співати пісню здоров’я.
Що можна дорослому:
- грати в лікаря з іграшками (з будь-якими лікарськими наборами). Якщо до батьків можна підходити — грати з ними;
- перестукуватися (Світлана розповідає, що в їхній родині є секрет: вони стукають перед сном у стіну «Тук... тук-тук... тук-тук» — «Я тебе люблю»);
- протягнути щільну нитку під двері. Після цього мама бере клубок, а дитина бере кінець нитки. Можна натягнути її, і смикати за ниточку, передаючи сигнал — «Я з тобою»;
- якщо є сили, співати разом з різних кімнат улюблену пісню;
- надсилати свої фото і маленькі відеопривітання на телефон іншого з батьків або іншого дорослого.
Також психолог відзначає, що в цей період знадобляться будь-які вправи, пов’язані з довгим видихом: мильні бульбашки, кульки, скоромовки, пісні, «цукерковий бій» (дути, переміщуючи обгортки від цукерок один до одного), утримування пір’їнки або кульки в повітрі диханням.
Якщо дитина боїться захворіти (і для профілактики), Світлана радить з нею грати в «щит здоров’я»: дитина спочатку глибоко вдихає, а на видиху — робить різкий рух руками згори вниз, ніби створюючи навколо себе захист, що світиться.
Сподіваємося: поради психолога допоможуть вам прожити цей непростий період. Бажаємо вам і малюкам міцного здоров’я та гарного настрою!
