В Україні можна безоплатно вакцинувати дитину від 10 інфекційних хвороб — туберкульозу, гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи й епідемічного паротиту («свинки») .
- Про них ми писали у матеріалі — «Вакцинація дітей: важливі питання і відповіді».
Однак Національний календар щеплень не поширюється на багато хвороб, від яких вже давно створили вакцини і які входять до графіку вакцинацій США і багатьох країн Європи. Серед них:
- ротавірусна інфекція;
- пневмококова інфекція;
- менінгококова інфекція;
- вітряна віспа (вітрянка);
- гепатит А;
- вірус папіломи людини;
- грип.
Ці захворювання небезпечні для людини, і МОЗ рекомендує щеплюватися від них і дітям, і дорослим. Щоправда, вакцини від них потрібно купувати власним коштом в аптеках чи приватних клініках.
Чи справді ці хвороби такі небезпечні? Які їхні основні симптоми та шляхи зараження? Коли потрібно щеплюватися від них і які для цього існують вакцини? Відповіді на ці питання розділимо на дві статті: у сьогоднішній — розповімо про ротавірусну, пневмококову і менінгококову інфекції, а в наступній — про вітряну віспу, гепатит А, вірус папіломи людини та грип.
7 хвороб, від яких варто отримати щеплення в Україні поза Національним календарем:
1. Ротавірусна інфекція
Група ризику: ротавірус становить найбільшу небезпеку для дітей від 6 місяців до 5 років (особливо, якщо вони відвідують дитячі садочки, центри розвитку чи інші колективи).
- «Це найпоширеніша причина діареї у немовлят та дітей у всьому світі, що призводить до смерті понад 215 000 дітей щорічно», — зазначається в блозі колишнього міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.
Симптоми: у дітей хвороба розпочинається з підвищення температури тіла, блювоти, пізніше приєднується діарея. Частота випорожнень може бути до десяти і більше разів на добу, тож існує ризик швидкого зневоднення. А відпоювати рідиною малюків досить важко.
Шляхи зараження: передача вірусу відбувається контактно-побутовим шляхом (брудні руки, спільні предмети побуту, басейн, іграшки тощо) а також повітряно-крапельним шляхом.
- У захисті від цієї хвороби дотримання правил гігієни не є високо ефективним.
Щеплення: на сьогодні найбільш надійний захист забезпечує вакцинація. В Україні зареєстровано дві вакцини від ротавірусної інфекції — «Ротарикс» та «РотаТек». Обидві вакцини є живими і мають форму оральних крапель. Розповімо про них детальніше.
1) «Ротарикс» (Бельгія) є моновалентною вакциною (містить G1 та non-G1 типи ротавірусу), але формує перехресний імунітет проти 9 видів ротавірусу. Передбачає введення двох доз у віці від 6 до 24 тижнів. Мінімальний інтервал між дозами — 4 тижні.
2) «РотаТек» (Нідерланди) є п’ятивалентною, тобто захищає одразу від 5 типів ротавірусу (G1, G2, G3, G4, G9). Згідно з інструкцією,схема введення складається з 3 доз. Інтервал між застосуванням доз повинен бути не менше 4 тижнів. Бажано, щоб курс вакцинації, який складається з трьох доз, закінчився до досягнення дитиною віку 20–22 тижні. При необхідності третю (останню) дозу можна ввести у віці до 32 тижнів.
- Обмеження по віку існує через те, що з 6 місяців існує високий ризик інвагінації кишківника (кишкової непрохідності).
Тобто це єдині вакцини, з введенням яких можна не встигнути. Крім того, вакцини «РотаТек» і «Ротарикс» не є взаємозамінними, тобто завершувати курс вакцинації потрібно тією ж вакциною, якою його починали. Педіатри відзначають, що робити щеплення можна разом з будь-якою іншою вакциною, крім БЦЖ (від туберкульозу).
- За словами педіатра, засновниці медичного центру «Педіатрія з любовʼю» Лідії Бабич, навіть одна доза вакцин від ротавірусу захищає більш, ніж на 90% від хвороби, а щеплені від ротавірусу — на 30% рідше мають інсулінозалежний цукровий діабет.
2. Пневмококова інфекція
Небезпека: пневмокок — це бактерія, що спричиняє багато захворювань, серед яких пневмонія, менінгіт, бронхіт, гострий середній отит, сепсис тощо. Саме ця інфекція провокує розвиток бактеріальних пневмоній, що особливо небезпечно під час пандемії COVID-19. Крім того, майже 25% осіб, що хворіли на пневмококовий менінгіт в дитинстві, мають довгострокові неврологічні наслідки у вигляді втрати слуху, психічних порушень, порушень рухової активності і судом.
- «У всьому світі пневмококова інфекція — це одна з основних причин смертності серед дітей до 5 років. Згідно з оцінками ВООЗ, щороку у світі реєструють 1,6 млн летальних випадків внаслідок пневмококових захворювань, близько 50% з них — серед дітей до 5 років», — застерігають у Центрі громадського здоровʼя.
Шляхи зараження: пневмококи передаються від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.
Щеплення: в багатьох країнах світу ця вакцина входить до національних календарів щеплень. В Україні є дві вакцини від пневмококової інфекції, ними можна щеплювати дитину після 6 тижня життя.
- «Вакцинація від пневмококової інфекції захищає дитину від пневмонії, отиту, синуситу, і навіть від пневмококового менінгіту. Значно знижує потребу в антибіотиках. Адже це поширений збудник бактеріальних ускладнень після ГРВІ», — зазначає педіатр Лідія Бабич.
Крім того, лікар радить вакцинуватися від пневмококової інфекції дорослим, адже це захист від бактеріальної пневмонії, ускладнень ГРВІ, що особливо важливо для літніх людей.
Розповімо про зареєстровані в Україні вакцини детальніше.
1) «Превенар 13» (Велика Британія) захищає від 13 штамів пневмококу. Згідно з інструкцією, вакцинацію проводять дітям з 6 тижнів, а також дорослим з груп ризику за такими схемами:
- немовлята віком від 6 тижнів (зазвичай з 2 до 6 місяців) — 3 дози з перервою на місяць і четверта — в 12-15 місяців;
- немовлята віком від 7 до 11 місяців — 2 дози з інтервалом між введеннями не менше 1 місяця, третя доза — в 12-15-місяців;
- діти віком від 12 до 23 місяців — 2 дози з інтервалом між введеннями не менше 2 місяців;
- діти віком 2-17 років — 1 разова доза;
- дорослі віком від 18 років та особи літнього віку — 1 разова доза.
Зверніть увагу, що в інструкції до препарату вказано, що аналіз постмаркетингових звітів дав змогу припустити можливість підвищеного ризику виникнення судом (які супроводжувалися або не супроводжувалися підвищенням температури), а також гіпотонічно-гіпореспонсивного епізоду (раптового розвитку несприйнятливості, гіпотонії і блідості) у групах, де застосовували вакцину «Превенар 13» разом із вакциною «Інфанрикс гекса», порівняно з групами, де застосовували тільки вакцину «Превенар 13».
2) «Синфлорикс» (Бельгія) захищає від 10 штамів (видів) пневмококу і містить нетипований штам Haemophilus influenzae. Згідно з інструкцією, вакцинація проводиться з 6 тижнів до 5 років за такими схемами:
- немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців — рекомендована схема вакцинації, що забезпечує оптимальний захист, включає 4 дози. Вона передбачає 3 дози з інтервалом не менше 1 місяця між ними та четверту (бустерну) дозу, яку рекомендують робити не раніше, ніж через 6 місяців після третьої дози, і яка може застосовуватися з 9 місяців (бажано у віці між 12 та 15 місяцями);
- немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців — альтернативно може застосовуватися схема, що включає 3 дози. Першу дозу можна вводити вже у віці 6 тижнів, другу дозу вводять через 2 місяці. Третя (бустерна) доза рекомендується не раніше, ніж через 6 місяців після останньої дози первинної схеми вакцинації;
- немовлята віком від 7 до 11 місяців — 2 дози з інтервалом між введеннями не менше 1 місяця, третя доза рекомендується на другому році життя з інтервалом не менше, ніж 2 місяці між дозами;
- діти віком від 12 місяців до 5 років — 2 дози з з інтервалом між введеннями не менше 2 місяців.
Безпека та ефективність застосування вакцини «Синфлорикс» дітям віком старше 5 років не встановлені. Також ця вакцина не призначена для застосування дорослим.
3. Менінгококова інфекція
Небезпека: менінгококи — це бактерї, що спричиняють тяжкі, здебільшого дитячі, захворювання (менінгіт, менінгоенцефаліт тощо). Проте дорослі також можуть ними захворіти. Менінгококовий менінгіт — це бактеріальна форма менінгіту, інфекція, яка вражає оболонки головного та спинного мозку. Дуже небезпечна хвороба, яка при відсутності лікування в 50% випадків закінчується смертю, і майже завжди лікується в реанімації.
- Наразі існує 13 підвидів (серогруп) менінгококів, шість із яких (A, B, C, W-135, X і Y) найчастіше спричиняють як окремі гострі випадки захворювання, так і епідемії.
Шляхи передачі: повітряно-крапельний (збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмови). Близький тривалий контакт з інфікованою людиною-носієм сприяє поширенню хвороби.
Щеплення: раніше захиститися в Україні можна було лише від чотирьох серотипів (A, C, Y та W-135), для цього існує дві вакцини. Однак у жовтні 2022 року МОЗ зареєструвала вакцину «Бексеро», яка захиищає від менінгококової інфекції, викликаної серогрупою В. Розповімо про них детальніше.
1) «Німенрікс» (Бельгія). Ця вакцина захищає від менінгококів штамів A, C, W і Y i показана для проведення імунізації дітей, починаючи з 6 тижнів життя, та дорослих. Схеми імунізації, згідно з інструкцією, виглядають так:
- немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців — 2 дози з інтервалом у 2 місяці; після завершення курсу первинної вакцинації третю (бустерну) дозу необхідно ввести у віці 12 місяців з дотриманням інтервалу у 2 місяці після останньої вакцинації;
- діти віком від 6 до 12 місяців — 1 доза вакцини; після завершення курсу первинної імунізації другу (бустерну) дозу слід вводити у віці 12 місяців з дотриманням інтервалу у 2 місяці після останньої вакцинації;
- діти віком від 1 року і дорослим — 1 доза вакцини.
Педіатри відзначають, що робити щеплення можна разом з будь-якою іншою вакциною, окрім БЦЖ (від туберкульозу).
2) «Менактра» (Угорщина). Вакцина захищає від менінгококів штамів A, C, W і Y і застосовується для вакцинації дітей, починаючи з дев’ятимісячного віку і дорослих віком до 55 років. Схеми імунізації, згідно з інструкцією, виглядають так:
- діти віком від 9 до 23 місяців — 2 дози вакцини з інтервалом не менше 3 місяців;
- діти віком від 2 років і дорослі віком до 55 років — 1 доза вакцини.
3) «Бексеро» (Італія). Вакцина застосовується для профілактики менінгококової інфекції, викликаної менінгококами штаму В. Схеми імунізації, згідно з інструкцією, виглядають так:
- немовлята віком від 2 до 5 місяців — 3 дози з перервою на місяць або 2 дози з перервою в 2 місяці; ревакцинація — однією дозою в 12-15 місяців (з інтервалом не менше 6 місяців між курсом первинної вакцинації та дозою ревакцинації);
- немовлята віком від 6 до 11 місяців — 2 дози, з інтервалом між введеннями не менше, ніж 2 місяці; ревакцинація — однією дозою на другому році життя (з інтервалом не менше 2 місяців між курсом первинної вакцинації та дозою ревакцинації);
- діти віком від 12 до 23 місяців — 2 дози з інтервалом між введеннями не менше 2 місяців; ревакцинація — однією дозою (з інтервалом 12–23 місяці між курсом первинної вакцинації та дозою ревакцинації);
- діти віком від 2 років та дорослі (до 50 років) — 2 дози з перервою на місяць; ревакцинація — лише при збереженні ризику.
Продовження статті можна знайти в матеріалі «Які додаткові щеплення варто зробити дітям і дорослим (частина 2)?».
