Що таке «мова любові»? Це різні форми прояву нашої любові до дитини — слова, вчинки, дотики, проведений разом час, подарунки — усе те, що ми вкладаємо у наші стосунки.
- «Зрозуміти мову любові — не складна наука. Батькам достатньо розпізнати потреби дитини і дати їй любов передусім у тій формі, що найближча до неї. Саме так зароджується глибинний зв’язок між дітьми та батьками. Розуміння потреб і бажань дітей — це шлях до міцних стосунків із ними, а п’ять мов любові — це інструмент для виявлення того, що найкраще демонструє любов дитині», — зазначають фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер», автори буклету «П’ять мов любові у спілкуванні з вашою дитиною».
Буклет створено за мотивами книг Ґері Чепмена, консультанта з питань подружжя й сім’ї, та Роса Кемпбела, фахівця у галузі психіатрії, що спеціалізується на проблемах дітей і підлітків. Автори буклета дають батькам поради, як побудувати довірливі стосунки з дитиною та підлітком, використовуючи п’ять мов любові. Їхні рекомендації публікуємо в сьогоднішньому матеріалі.
І. Як «працюють» п’ять мов любові?
Ґері Чепмен та Рос Кемпбел виділили такі п’ять мов любові до дітей:
1. Слова підтримки, похвала.
2. Безпечні дотики (тактильний контакт).
3. Продуктивно проведений разом час.
4. Допомога.
5. Подарунки.
Фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер» зазначають:
- «Якщо батьки й діти володіють спільною мовою любові, то кожен природно виявляє свої почуття у відповідь на любов іншого. Якщо різна мова притаманна обом сторонам, і жодна з них навіть не здогадується про це, стосунки будуть схожі на спілкування з іноземцем, мова якого невідома».
Тож для налагодження гармонійних стосунків між вами і вашою дитиною дуже важливим є розуміння її мови любові. Автори буклету радять для початку визначити пріоритетну для вашої дитини мову любові та застосовувати її найчастіше, а вже потім використовувати всі п’ять.
Розповімо про них детальніше.
1. «Поговори зі мною», або слова підтримки, похвала
Слова — потужний інструмент спілкування, особливо у проявах любові. Словесні пестощі, похвала, заохочення та підтримка ніби запевняють: «Я дбаю про тебе». Автори радять помічати навіть маленькі досягнення дитини та її гарні вчинки. Говорити про це. Нехай дитина чує, як її хвалять, адже похвала — це визнання.
- Однак похвала має бути доречною та предметною. Детальніше з рекомендаціями психологів щодо похвали можна ознайомитися у нашій статті «Вчимося хвалити дитину правильно».
Автори буклету закликають батьків бути обережними з критичними висловлюваннями. Адже вони особливо негативно будуть впливати на дитину, основна мова любові якої — слова підтримки.
Як проявляти мову любові:
- говорити: "Ти гарно виглядаєш!","У тебе чудово це вийшло«, «Я пишаюся тобою», «Навчи мене так робити», «З кожним днем у тебе виходить все краще» і т. ін.;
- нагадувати щодня і без обмежень: «Я тебе люблю», «Я люблю дивитися, як ти ...(граєшся, малюєш, співаєш, допомагаєш мені/братику тощо)»;
- підтримувати не лише досягнення, а й зусилля дитини;
- називати дитину лагідним «домашнім» ім’ям, що використовуєте лише в родині;
- визнавати добрі наміри, зусилля та рішучість дитини навіть у ситуації, коли вона помиляється;
- пишіть записки підтримки й любові і залишайте там, де дитина неодмінно їх побаче.
Як хвалити підлітка:
1) Робіть це щиро. Підлітку важливо, аби ви були чесним із ним.
- Якщо прибирання обмежилось складанням книжок на полиці, а ви говорите: «Ти так гарно прибрав, майже ідеально», то фальш буде помічено, а її наслідком стануть такі ж неякісні прибирання. Подібна похвала була б доречною для дошкільняти, а підліток у ній запідозрить сумніви щодо його здібностей і намірів«, — зазначають фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер».
2) Хваліть за конкретні дії. Загальні фрази не підуть підлітку на користь. Йому важливо, аби помітили, що саме було зроблено, за що його хвалять.
- Порівняйте: «Ти — молодець», і «Ти молодець, що прибрав усю квартиру, — дякую тобі», «Спасибі, що склала брудний одяг у кошик, тепер я можу прати».
3) Не можете похвалити за результат — хваліть за старання.
Наприклад, ваш одинадцятирічний син вимив посуд після сімейного обіду. Звісно, ви зробили б це краще. Але посуд вимитий, підліток старався і витратив на це свій час. Якщо ви хочете, щоб і наступного разу він увзявся за цю справу, набув досвіду і навчився робити це краще, не критикуйте. Похваліть за зусилля: «Синку, дякую, що помив посуд. Дуже ціную твоє старання і допомогу». Син відчує себе потрібним і зрозуміє, що його турботу оцінили.
- Деякі батьки можуть подумати, що без їхніх рекомендацій дитина і далі буде недбало мити посуд, адже не знає як це робити правильно. Не хвилюйтеся, якість прийде з практикою. Крім того, за слушної нагоди ви зможете делікатно підказати і показати, як краще зробити. А якщо на першій спробі дитині скажуть, що робота виконана погано, вона навряд чи візьметься за миття посуду з власної ініціативи.
4) Хваліть, коли це чують інші.
Нехай похвалу, сказану вами дитині, також почують члени родини. Або в присутності підлітка розкажіть іншим (родичам або друзям родини, якщо це доречно), за що ви його похвалили. Наприклад, «Ігоре, наш син сьогодні вперше сам приготував вечерю. Скуштуй, вийшло дуже смачно».
- При цьому автори радять не хвалити підлітка у присутності його друзів. Адже діти в цьому віці соромляться таких проявів з боку батьків.
2. «Обійми мене» або безпечні дотики
Доторки до тих, кого ми любимо, мають потужну емоційну силу. Батьки носять немовлят на руках, колихають їх, цілують, гладять.
- «Вік дитини — не завада пестощам, якщо тактильний контакт для неї — основна мова любові. Для такої дитини відсутність обійм і поцілунків — що колодязь без води. А тілесні покарання, навіть у виді ляпаса чи шльопка, стануть для неї руйнівними. Нехай доброю звичкою у вашій родині будуть ранкові обійми, а найкраще „Добраніч“ „кажуть“ ніжні дотики», — радять фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер».
Як проявляти мову любові:
- сідати частіше біля дитини;
- обіймати, цілувати, погладжувати по спині, тримати за руку тощо;
- ініціювати спільні обійми для всієї родини, а для більшого задоволення ще й обіймати домашніх улюбленців;
- грати в ігри, подібні до Twister.
У тактильному контакті з підлітком пам’ятайте про таке:
Ви не можете пестити підлітка так само, як ви це робили у дитинстві, і маєте завжди пам’ятати про його прагнення до самовизначення і незалежності. Якщо ж підліток відчуває потребу у вашій ніжності, дайте йому можливість побути дитиною стільки, скільки він того хотітиме.
- У підлітковому віці тактильний контакт можливий лише за згоди дитини. Спитайте підлітка: «Можна, я тебе обійму?» і робіть це не в присутності друзів, бо реакцією на ваші дії може стати спротив, а не радість.
Пам’ятайте: підліток потребує вашої любові, але дотик як мову любові, слід використовувати в потрібний час, у потрібному місці й належним чином.
- «Якщо в дитинстві мовою любові вашої дитини був дотик, то в підлітковому віці він набуде нових рис, і вам доведеться ніби вчити незнайомий діалект іноземця, мова якого вам була відомою», — відзначають автори буклету.
3. «Побудь зі мною», або продуктивно проведений разом час
Проводячи час із дитиною, ви присвячуєте їй частину свого життя. Це найбільша цінність для дітей, пріоритетною мовою любові яких є якісний час з батьками у спільних діях і спілкуванні. Дитина ніби чує: «Ти важлива для мене, мені подобається бути з тобою, щось робити разом». І це найкращий спосіб задовольнити потреби дитини відповідно до її фізичного та емоційного розвитку.
Отже, коли дитина просить разом пограти, відпочити на природі тощо, вона ніби підказує: мова моєї любові — цікавий і корисний час, проведений з батьками.
- «На жаль, цією „мовою“ набагато складніше спілкуватися, аніж, наприклад, „мовою“ заохочень та дотиків, бо вона потребує більш тривалих емоційних затрат. Дотик триває секунду. На похвалу знадобиться менше хвилини. Та чи варто обмежувати час, корисний для власних дітей?» — слушно зауважують фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер».
Як проявляти цю мову любові:
- завжди уважно слухати дитину і тримати з нею зоровий контакт, коли вона розповідає про події, що з нею сталися, ділиться почуттями чи просто запитує вас про щось;
- ходити разом до магазину чи в інших справах;
- відвідувати кінотеатр, кав’ярню, гуляти парком;
- грати будь-де і в будь-який спосіб, навіть до домашніх справ залучати дитину, як до гри;
- вигадувати кумедні й веселі забавки, відшукувати нагоду посміятися;
- створити маленькі сімейні традиції і щодня їх дотримуватися;
- малювати разом, вести спільний щоденник (нагадувань, корисних чи цікавих справ, вражень, мрій), стежити за змінами природи тощо.
Продуктивний час із підлітком — це реальне спілкування одне з одним та приділення уваги один одному. Це час, коли ви разом:
- підтримуєте спортивну команду;
- переглядаєте кіно;
- влаштовуєте похід у парк/ліс/на річку;
- граєте всією родиною у настільну гру, вечеряєте, неквапливо розмовляючи, без ґаджетів, допомагаєте одне одному чи іншим членам родини і т.ін.
4. «Зроби це для мене», або допомога
Коли ваша дитина просить полагодити іграшку або хоче допомогти вам у чомусь, інколи це може свідчити про потребу в додатковій увазі, а отже — в любові.
- «Якщо допомога — основна мова любові дитини, це не означає, що потрібно миттєвого реагувати на кожне її прохання, однак будьте чутливими до подібних запитів. Допомогти дитині і виконати щось за неї — не одне й те саме. Важливо чогось навчити та/або разом зробити, що треба», — пояснюють автори буклету.
Як проявляти цю мову любові:
- молодших дітей вкладати у ліжечко самостійно (це набагато краще, ніж наказати їм відправлятися спати);
- приготувати дитині улюблену страву/напій;
- зробити зачіску, прилагодити те, що дитина хотіла, до одягу, іграшки тощо;
- скласти список улюблених справ, якими можна зайнятися разом, дотримуватися його, особливо коли дитина найменше цього очікує;
- підтримувати дитину в її уподобаннях та навчанні;
- розбиратися разом, як краще виконати домашнє завдання.
Коли допомагаєте підліткові, важливо пам’ятати: хоч він і прагне бути самостійним, та має знати, що хтось готовий йому допомогти. Через особливості віку ваша дитина може й не просити про це, тому ви маєте бути уважними до її справ і говорити:
- «У мене є вільний час. Тобі потрібна допомога?»;
- «Бачу, робиш відповідальну та складну справу. Буде треба — допоможу. Кажи, зробимо разом».
5. «Це — для мене?», або подарунки
І вручення, й отримання подарунків можуть стати потужним виявом любові, що залишиться у спогадах все життя. Дитина, яка часто дарує вам саморобку, власну іграшку чи польову квітку, знайдену на прогулянці, схильна відчувати вашу любов через подарунки. Однак є різниця між дитиною, яка приймає подарунки як прояв вашої любові, і дитиною, яка просить (вимагає у будь-який спосіб) подарунків для себе майже щоразу, коли йдете за покупками.
- «Вручення подарунка, має супроводжуватися певною церемонією, адже сутність дарування — не в передачі предмета з одних рук в інші, а в прояві любові. Ми хочемо, щоб дитина відчула наше ставлення до неї: „Ти важлива для мене. Я дуже люблю тебе“. Таке емоційне послання дитина чує під час дарування», — зауважують фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер».
Як проявляти цю мову любові:
- обирати перш за все продуманий, а не великий і дорогий подарунок (можна зробити його власноруч);
- обирати подарунки відповідно до інтересів дитини та її віку;
- подарувати дитині пісню (вірш,оповідання) про неї, що самі написали;
- вручити подарунок за досягнення (заздалегідь записувати на дошці/плакаті успіхи дитини);
- залишити несподіваний подарунок у рюкзаку або під подушкою;
- зробити невеликий сюрприз-заохочення після виконаного завдання.
Коли даруєте щось підліткові, пам’ятайте: подарунок — це вияв любові, бажання батьків поділитися своєю безумовною прихильністю до підлітка. Однак деякі батьки плутають подарунки з винагородою за «надані послуги» (прибирання протягом місяця, гарні оцінки тощо).
- «Звісно, так може бути, однак вважати це подарунком не слід. Це — угода. І теоретично таку ж угоду підліток може „укласти“ з будь- яким дорослим (сусід, бабуся, старший брат, інші). Подібні угоди подобаються підліткам. Вони часто самі їх ініціюють, аби отримати те, чого хочуть. Цей метод застосовується в багатьох сім’ях, тому справжні подарунки підлітки зазвичай отримують на свята», — пояснюють автори.
Визначаючи мову любові вашої дитини, пам’ятайте, що лише одна з них є пріоритетною, але виявляти свою любов до дитини можна усіма п’ятьма мовами любові.
ІІ. Як проявляти мову любові залежно від віку дитини?
Мова любові вашої дитини частково залежатиме від її віку. Немовлята, малюки і дошкільнята ще не володіють своєю мовою любові, тож батьки мають постійно проявляти свою любов до них у різний спосіб.
Якщо вашій дитині від 5 до 8 років, вона ще не в змозі ані
зрозуміти, ані розповісти, що означає мова любові. Тож, застосовуючи усі, неодмінно помітите, на яку з них дитина реагує найкраще. Запитайте в дитини, які дії батьків означають любов до неї, коли саме вона розуміє, що батьки її люблять. Відповідь буде для вас підказкою.
З дитиною від 9 до 12 років спробуйте так само застосувати різні мови любові, а потім пограйте з нею у запитання-відповіді, щоб дізнатися, коли саме вона відчуває, що її люблять найбільше.
З підлітками про це можна просто поговорити. А можна й пригадати, як ваш підліток виявляє свою любов до вас: обіймає й дає себе обійняти, купує (робить власноруч) заздалегідь продумані подарунки, виконує певні домашні доручення, наприклад виносить сміття, підмітає підлогу тощо. Найімовірніше, підлітки виявлятимуть любов до вас у тій формі, в якій їм до вподоби її приймати.
ІІІ. Як розпізнати основну мову любові дитини?
Ваша дитина може виявляти почуття любові кількома «мовами», але одна з них буде переважати. Як її розпізнати?
1. Придивіться, як дитина виявляє любов до вас.
Якщо цілує, обіймає, притискається — це тактильні контакти.
А якщо часто щось дарує, то й сама очікує на такий прояв любові.
2. Зверніть увагу, як дитина виявляє любов до інших людей.
Якщо завжди прагне допомогти, то мова її любові підказує: вияв допомоги — це і є любов для вашої дитини.
3. Зауважте, що дитина найчастіше просить.
Якщо дитина завжди хоче щось робити разом, її мова любові — проведений з вами час. Якщо завжди просить подарунків чи очікує сюрпризів, можливо, саме вони для неї — найважливіший прояв любові. Якщо має потребу у схваленні, то, ймовірно, похвала — краща підтримка для неї.
4. Зверніть увагу, на що дитина скаржиться.
Скарги — також хороший спосіб зрозуміти основну мову любові вашої дитини. Якщо ви чуєте: «Ми ніколи нічого не робимо разом», то це, вірогідно, потреба проводити з вами цікаве і змістовне дозвілля. Коли дитина говорить: «Я нічого не вмію, в мене не вийде», то її мова любові — це, напевно, слова підтримки.
- «Завжди пам’ятайте: кожна дитина унікальна, і те, що влаштовує одну, може не влаштувати іншу, бо кожна дитина потребує проявів любові, які відповідають саме її внутрішнім відчуттям. Це допоможе дітям відчути власну цінність і стане стрижнем упевненості в собі у будь-якому віці та рівні розвитку», — наголошують фахівці UNICEF та ВГЦ «Волонтер».
Докладніше про мови любові та способи їх використання можна прочитати у книзі Ґері Чепмена «П’ять мов любові у підлітків» та книзі Ґері Чепмена і Роса Кемпбела «П’ять мов любові до дітей».
