Літо зовсім скоро закінчиться, і у школярів розпочнеться новий навчальний рік. Зазвичай вересень — це період звикання до шкільного режиму, адаптації до морального та фізичного навантаження. Тож, аби зробити цей період менш стресовим та більш продуктивним для учнів, дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз уже кілька років напередодні 1 вересня публікує важливі практичні поради для батьків та педагогів.
- Так, минулого року ми публікували її рекомендації у статті «Як допомогти дитині на початку навчального року: поради психолога Світлани Ройз».
Цього року вона додала нові практичні поради й розподілила їх на 5 рубрик:
- «Підготовка до школи вдома»;
- «У дорозі»;
- «Стосунки у школі»;
- «Самооцінка, емоції, навчання»;
- «Техніка безпеки».
І. «Підготовка до школи вдома»
Психологиня радить:
1) Пройти медичний огляд перед школою.
- «Цього року я особливо уважна до профілактичних медичних обстежень (прості аналізи крові та сечі, консультація лікаря). Прошу ними не нехтувати. Імунна система дітей під дією хронічного стресу може бути вразлива. З вересня різко зміниться рівень навантаження, і тіло дитини має його витримати», — наголошує пані Світлана.
2) Дати дитині час на адаптацію після відпустки.
- «Після перебування у відпустці в місці, де немає сирен та воєнного стресу, дитині може знадобитись час на адаптацію. У моєму оточенні багато дітей після повернення з інших країн демонструють регресивну поведінку, проявляють більше тривоги під час обстрілів, просять (зовсім дорослі діти) спати з батьками, проявляють те, що могло бути на початку війни. Це точно потрібно не всім дітям — але ідеально, якщо родина повертається додому хоч за 3-5 днів до початку навчального року» — пояснює психологиня.
3) Поступово повертати «шкільний» режим сну та прокидання.
4) Обережно стимулювати дитину до більшої самодостатності/самостійності.
- «Багато дітей звикли постійно бути поруч з батьками. І навіть деякі передпідлітки та підлітки зараз можуть складно переносити тимчасову розлуку з близькими. А у школі дитина (імовірно, лише перший тиждень) має витримати навантаження розлукою» — відзначає пані Світлана.
5) Підтримати дітей перед новим навчальним роком, памʼятати, що діти різного віку можуть не показувати свою тривогу і маскувати їїроздратуванням та агресією.
- Психологиня зауважує: навіть дорослим дітям 7-9 класу, які йдуть в нову школу, чи повертаються до офлайн навчання може бути потрібна підтримка.
6) Потренувати руку до письма (грати в ігри в слова, писати щоденник, займатись ліпкою з тіста чи пластиліну).
7) Прибрати та облаштувати робоче місце, викинути чи відкласти те, що пов’язано з минулим навчальним роком, підготувати канцтовари, зошити, спортивний костюм, шкільне взуття. Це допоможе дитині налаштуватися на навчальний рік.
8) Можливо, підготувати дитині у школу ліхтарик, дармовис (брелок) з іменем та телефоном близьких дорослих, свисток.
- «Вибачте, це страшні, але важливі приготування. Нехай ніколи не знадобляться, — відзначає пані Світлана.
9) Маленьким дітям нагадати про правила «трусиків», перевірити чи встановити «батьківський контроль» на гаджети.
- «Можливо, варто розповісти про різні відео, порно (діти різного віку дивитимуться на перервах, як і у всі часи)», — ділиться думками психологиня.
10) Якщо родина переживає досвід втрати — важливо про це розповісти вчителю\класному керівнику. Вже багато вчителів пройшло навчання і може допомогти дитині в різних ситуаціях.
11) Якщо батько\мама дитина знаходиться у війську, можливо, підготувати подарунок від близьких, відеопривітання.
12) Написати дитині «листи» чи записки у школу.
- «Я вже готую „листи“, які перші тижні вересня вкладати в рюкзак дитині (записки, які дитина має відкрити на 2-3 перерві) та записки в ланчбокс», — розповідає пані Світлана.
13) Для дітей різного віку можна підготувати дармовиси, іграшки, щось, чого можна було б торкатись чи стискати в руці під час хвилювання.
ІІ. «У дорозі»
У цій рубриці психологиня рекомендує:
1) Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама або переходить в іншу школу — варто пройти кілька разів дорогою до школи.
2) Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв’язок із нами.
3) Якщо є така можливість — зайти до школи.
- «Дітям важливо „тілом відчути“ місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню. Пройти в укриття», — пояснює пані Світлана.
ІІІ. «Стосунки у школі»
Психологиня радить педагогам:
1) Створити безпечний простір для дітей, де вони можуть проявляти свої почуття, помилятися, ставити питання.
- «У дітей перед початком навчального року зазвичай буває багато тривоги — чи приймуть мене однокласники, чи збереглися відносини, чи знайду я своє місце в класі. Війна та стрес загострює відчуття самотності. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн формат може бути одночасно багато різних почуттів — і радість, і тривога. Ми не знаємо, який досвід пережили діти. Ми вдома та у школі маємо створити простір, в якому дитині буде безпечно. Це зараз важливіше за знання, які ми хочемо дітям передати», — наголошує пані Світлана.
2) За можливості, зустрітися із класом чи хоч кількома однокласниками на платформі Zoom. Чи в школі організувати зустріч класу, щоб привітатися\познайомитися з новенькими.
3) Якщо у молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі — важливо дитину попередити про це.
- Можна показати фото вчителів чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитися.
4) Якщо у вчителів будуть сили та можливість, можна надіслати листа учням, які навчаються за кордоном: щоб діти відчули, що про них пам’ятають, що вони важливі, і ми чекаємо від них звісток та розповідей.
- «Насправді підтримання контактів з усіма учнями важливе і для тих, хто в Україні і для тих, хто зараз за кордоном», — зазначає психологиня. Тому вона радить також написати листа чи повідомлення з привітанням/неформальним спілкуванням у спільну групу дітей класу в месенджерах — це буде важливим і для «старих», і для новеньких учнів.
5) Ознайомитися з матеріалом, який допоможе дітям бути готовими висловити підтримку дитині, яка втратила близьких.
6) Під час уроків пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти.
- «Школи, де діти та дорослі разом займаються волонтерством, співають, де є театр — це ті школи, де набагато менше проявів булінгу», — відзначає пані Світлана.
ІV. «Самооцінка, емоції, навчання»
Світлана Ройз рекомендує:
1) Створити спільноту, де діти з інших міст, ті, які навчалися постійно онлайн, зможуть відчувати себе в безпеці. Це потрібно для того, щоб вони могли почати навчатися. Крім того, це важливо для профілактики булінгу.
2) Детально розповідати про ваші плани та дії, познайомити з правилами школи, класу. Психологиня відзначає, що чим більшим є рівень тривоги, тим більшою стає потреба в контролі, в інформації, у створенні «рамок безпеки та відносин».
3) Якщо є зміни, про них варто попереджати заздалегідь, адже зараз можуть бути труднощі з переналаштуванням, зі швидкою адаптацією.
4) Відкласти на певний час проведення діагностики знань учнів.
- «Я знаю, що в багатьох школах у перші тижні навчального року проводять зрізи знань, однак зараз діти прийдуть із зовсім різним досвідом, і в різному стані. Вони зможуть продемонструвати свої знання, коли їм стане безпечніше», — зауважує пані Світлана.
5) Говорити дітям, що ви розумієте, що зараз навчатися складно, адже процеси запамʼятовування інформації можуть бути ускладнені. Дітям важливо це чути від батьків та вчителів. Водночас психологиня відзначає, що діти зараз дуже чутливі до жалості. Тому ми висловлюємо повагу їхньому досвіду, але віримо в їхні сили.
6) Бути уважними під час уроку до настрою дітей, їхнього стану, включеності у процес навчання (дитина може заплакати чи повністю втратити контакт з тим, що відбувається на уроці).
- «Важливо дізнатися, що відбувається в родині дитини (можливо, вона хвилюється за тих, хто на фронті). Можна запропонувати всьому класу нову активність, не привертаючи уваги до дитини, чи після уроку сказати, що ви помітили, що стан дитини змінився. Можливо, ви можете допомогти. Саме зараз — підтримка та турбота навіть важливіші за конкретні знання, що дитина може від нас отримати», — зауважує пані Світлана.
7) Якщо шкільний день почався з тривоги, чи тривога була вночі — важливо зустріти дітей словами підтримки. Також психологиня не рекомендує в такі дні починати навчання з контрольної роботи чи тесту.
8) «Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій — гіперактивність та загальмованість. Тому важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес, але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати», — відзначає пані Світлана.
9) Створити умови для здобуття перемог (пропонувати маленькі знайомі завдання, завдання зі швидким результатом), святкувати «перемоги дня».
- «Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. [...] Це важливо — бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил іти далі в процес. Але ще раз наголошу — ми підтримуємо, але бачимо силу дитини» — пояснює психологиня.
10) Зважати на те, що діти можуть швидко втомлюватися, і пояснювати їм, що це нормально, вони можуть навчатися у власному темпі. Педагогам пані Світлана радить частіше робити паузи, пропонувати різні завдання.
11) Намагатися давати дітям практичні знання.
- «Сучасним дітям потрібні сучасні практичні знання. Чим більше практики і кейсів, тим більшою може бути залученість дітей. І це ще один неочевидний внесок у їхню стійкість. Якщо я знаю і можу зробити щось конкретне — я почуваюся більш впевнено», — відзначає психологиня.
V. «Техніка безпеки»
У цій рубриці психологиня радить педагогам:
1) Бути уважними до власного стану.
- «Дитина завжди орієнтована на дорослого, якому намагається довіряти. На його авторитетність, стабільність. Якщо нам не вистачить сил — будемо проявляти авторитарність», — пояснює пані Світлана.
2) Памʼятати, що немелодійний дзвоник у школі може стати тригером, провокувати емоційні реакції дитини.
3) Підтримувати дітей під час повітряної тривоги. Дозвіл грати в ігри у телефоні протягом цього періоду — не найкраща ідея. Натомість психологиня рекомендує звернути увагу на проєкт «Круті в Укритті» від Фонду Східна Європа. Він створений для підтримки дітей. Можливо, короткі відео цього проєкту зможуть розважити та підтримати школярів в укритті.
- Також радимо ознайомитися з вправами, які створили для нормалізації емоційного та фізичного стану дітей в укритті, експерти громадської організації «Культурна платформа Закарпаття» спільно з громадською спілкою «Освіторія». Їх ми публікували у 2 частинах: активності, що підходять учням різного віку, та активності, розділені за віковими групами.
4) Бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти.
- Пані Світлана радить ознайомитися з методичкою про тексти, яку вона створювала на допомогу вчителям. Її рекомендації ми публікували у статті «Читання без ретравмування: поради вчителям 1–4 класів від Світлани Ройз».
5) Не давати практик із заплющеними очима.
- «Заплющити очі — часто для дитини означає втратити контроль. А якщо заплющити очі і почнеться тривога, це може спровокувати сильну емоційну реакцію», — застерігає психологиня.
6) Перед показом відео на уроці чи заході, передивитися його самостійно, щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів.
7) Не торкатися дитини без дозволу. Будьте уважні до дистанції в контакті (зараз у нас всіх загострене відчуття дистанції).
8) Зважати на те, що діти та дорослі зараз дуже чутливі до насмішок та оцінки.
- «Сприймається інформація переважно так — не що кажуть, а як саме вона подається. Всім завжди важлива повага», — нагадує пані Світлана.
9) Ставитися з розумінням до того, що діти можуть перевтомлюватися від навантаження контактами. Потрібно робити паузи, пити воду, коли відчуваємо напругу — робити руханки.
- Втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію.
10) Не просити дихати глибоко, тому що глибоке дихання може провокувати заглиблення в емоції. Тому дихаємо так, як дихається, намагаючись робити акцент на видиху.
11) Заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована, тому потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є у вашій спільноті прийнятним
12) Підготувати список практик, записати можливу послідовність дій, якщо потрібно швидко врегулювати стан дитини.
13) «Наприкінці минулого навчального року в одному з опитувань діти називали „Оцінки“ стресором майже на рівні тривог та вибухів. Так би хотілося, щоб нам вистачило мудрості вивести цю тему зі списку стресорів», — зауважує психологиня.
Бажаємо сил і стійкості школярам, освітянам та батькам. Нехай цей навчальний рік буде спокійним та успішним.