Виховувати дітей часом буває непросто, особливо для дбайливих мам і татусів, які намагаються не повторювати помилок власних батьків і втілювати поради психологів. Тож для допомоги батькам, опікунам та вихователям експерти ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки створили платформу розвитку дошкільнят «НУМО». Це ресурс з матеріалами та порадами для розвитку дитини 3–6 років вдома або у садочку.

Ми вже публікували поради експертів платформи для розвитку 9 важливих навичок дошкільнят (покликання на відповідні статті блогу подаємо наприкінці цього матеріалу), а сьогодні пропонуємо розглянути рекомендації щодо розвитку навички самоідентифікації у дітей 3–6 років.

Як допомогти дитині опанувати навичку самоідентифікації?

Ігри та поради для розвитку навичку самоідентифікації - Learning.ua

Наводимо 10 поступових кроків (сходинок) до розвитку навички:

1 СХОДИНКА — дитина знає та називає своє імʼя

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть дитині історію про те, як у дитинстві ви ходили на прогулянку з татом або мамою. Якось ви захотіли познайомитися з іншою дитиною. Ви підійшли й сказали: «Мене звати..., а тебе як?». Інша дитина мовчала, а ви ніяк не могли зрозуміти чому. Або «У моєму садочку була дівчинка, яку звали так само, як і мене. Я постійно зауважувала, чим ми відрізняємося. Ми всі в чомусь схожі, а в чомусь відмінні».

Поради:
1) Розкажіть дитині історію її імені (хто її назвав, що ім’я означає, чи є в родині ще люди з таким іменем тощо).
2) Виготовте разом з дитиною книжку «Історія мого імені».
3) Виліпіть із дитиною першу літеру її імені.

2 СХОДИНКА — дитина розрізняє стать

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть історію з власного досвіду. Наприклад, як грали у футбол і почули: «О, який хлопчик!». «Я образилася: хіба лише хлопчики грають у футбол?» Чоловіки й жінки мають відмінності, але й багато схожого. Немає обмежень — хіба що народити дитину й годувати її грудьми може лише жінка.

Поради:
1) У цьому віці дитина цікавиться тілесністю, схожим і відмінним. Каже: «Я хлопчик/дівчинка».
2) Вивчіть «правило трусиків» — ми навчаємо дитину, що є частини тіла, закриті трусиками, яких не можуть торкатися інші люди, а якщо таке трапляється, вона має сказати мамі й татові.
3) Замість «ти ж дівчинка, ти повинна», «хлопчики не плачуть», кажіть «дівчатка й хлопчики можуть..., їм важливо...».

3 СХОДИНКА — дитина вирізняє себе з-поміж інших, знаходить себе на світлинах

Ігри та поради для розвитку навичку самоідентифікації - Learning.ua

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть дитині, як одного разу ви з батьками приїхали до бабусі/дідуся і, зайшовши в кімнату, побачили своє фото й дуже зраділи.
Цікаві завдання:
1) Візьміть сімейний альбом і погортайте разом з дитиною. Запропонуйте їй знайти себе на світлинах. Розмовляйте з дитиною під час перегляду: «Де ти? А хто поруч? Це твій день народження» (звертайте увагу на емоції та мовленнєву активність дитини).
2) Зробіть колаж із сімейних фотографій.
3) Передивіться відео, коментуючи сюжети.
4) Пограйтеся з дитиною у фотографа, який нібито фотографує, а дитина ці «фотографії» малює.

4 СХОДИНКА — дитина активно використовує займенники «я», «моє» під час спілкування з дітьми й дорослими

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть історію з власного досвіду. Наприклад, як ви раділи, коли батьки купували вам нову річ і завжди казали: «Це твоя річ/іграшка, бери!».

Ігри та вправи:
1) Пограйте в гру «Це моє», розсортовуючи по черзі речі довкола.
2) Поміркуйте з дитиною: про що ми можемо сказати «моє»?

Те, про що ми кажемо «моє», ми захищаємо, дбаємо про нього. Як ми «дбаємо» про кожний із цих пунктів?

5 СХОДИНКА — дитина знає різницю між «моє» та"чуже«. Захищає своє і запитує дозволу, перш ніж узяти чуже

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть, як гралися з іншими дітьми й кожен мав свої іграшки. Вам закортіло погратися машинкою іншого хлопчика. Мама навчила чарівних слів: «Можна погратися твоєю іграшкою? Візьми мою». Це дуже допомагало.
Ігри та вправи:
1) Гра: один песик відбирає кісточку в другого. Вони гарчать і гавкають, а потім кажуть: «Моє». Намагайтеся відібрати іграшку одне в одного.
2) «Дитина й вередун»: «вередун» відбирає в «дитини» іграшку. Притискаючи її до себе, «дитина» каже: «Це моє». Скажіть: «Якщо хочеш, можеш поділитися».
3) Пограйтеся разом або поміняйтеся іграшками. Або скажіть, що ця річ дорога для вас. «Я пограюсь, а потім дам тобі».

6 СХОДИНКА — дитина дає собі позитивну оцінку: «Я хороший (-а)!», «Я можу!»

Ігри та поради для розвитку навичку самоідентифікації - Learning.ua

Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:

Ідеї для розмови:
Розкажіть дитині, як уперше змогли щось зробити самі (поїхати на велосипеді), як раділа вся родина. Вас переповнювала радість від відчуття: «Я можу!».
Ігри та вправи:
1) Гра: по черзі кажіть і називайте: «А я можу...».
2) Гра «Хвалько»: розкажіть, що бувають білі хвастощі, в яких ми себе не порівнюємо ні з ким, а кажемо лише про те, що справді вміємо. А чорні хвастощі — коли ми порівнюємо, дражнимо, принижуємо, хвалимося батьками, іграшками. Хваліться, починаючи зі слів: «А я...»
3) Запропонуйте хлопчику намалювати хлопчика, дівчинці — дівчинку. Потім нехай намалює себе (порівняйте малюнки, чи схожі вони). Поспілкуйтеся на цю тему.

7 СХОДИНКА — дитина вільно висловлює свої почуття , емоції, безпосередні ситуативні бажання: «Я хочу!», «Ні, я не хочу»

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть історію з власного досвіду. Наприклад , як завжди могли сказати батькам, дорослим, друзям: «Я хочу! Ні, я не хочу!». Кажучи ці слова, ви добре почувалися.

Поради та ігри:
1) У 3 роки (криза) в житті дитини з’являється активне «ні». Це може бути бунт проти правил або спроба захистити свої кордони й повідомити про потреби.
2) Гра: по черзі робіть правильні й неправильні дії, кажучи «так» чи «ні».
3) Щодня моделюйте використання фраз «Я хочу/не хочу», пояснюючи бажання/небажання (вдягаючись, збираючись кудись).
4) Гра «Хочу — не хочу»: по черзі від імені іграшок обігруйте ситуації з фразами «Я хочу / не хочу».

8 СХОДИНКА — дитина називає себе в ігровій ролі: «Я мама», «Я лікар». Називає свої ігрові дії: «Я зварю кашу і годуватиму донечку». Змінює рольову поведінку залежно від ролі та партнерів у грі

Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:

Ідеї для розмови:
Розкажіть історію, як ви любили гратися в лікарню: садили довкола свої іграшки (це були пацієнти). При цьому ви почувалися справжнім лікарем, промовляючи: «Зараз я тебе огляну. Відкрий ротик і скажи «а-а-а».

Цікава гра:
Перетворіть дитину (торкнувшись «чарівним фломастером») на котика, песика, пташку, героя мультфільму, різноманітні ролі чи емоційні стани. Дитина, перетворюючись, каже: «Я песик» («Я радість», «Я кухар») — і поводиться, як песик, зображує його мімікою, жестами, поведінкою, передає емоцію та грає роль. Завершуємо гру завжди роллю людини.

9 СХОДИНКА — у дитини з’являється здатність до оцінювання власних вчинків («Я зробив (-ла)»), наслідків для фізичного й емоційного стану іншої людини

Ігри та поради для розвитку навичку самоідентифікації - Learning.ua

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть дитинв, як батьки реагували на ваш поганий вчинок. Вони завжди казали: «Ти хороший (-а), але те, що ти зробив (-ла), — погано, тому що...».

Поради:
1) Читайте дитячі книжки, аналізуючи вчинки героїв (що таке "добре"/"погано«).
2) Пограйте в тематичне лото, на картках якого зображені різноманітні події. Дитина роздивляється, аналізує й розкладає на дві групи: «добре» й «погано».
3) Наприкінці дня разом поміркуйте про те, що сьогодні було поганого, а що — доброго. Стимулюйте дитину аналізувати вчинки свої й інших, запитуючи: «А що можна було б зробити інакше?».

10 СХОДИНКА — дитина знає своє прізвище, цікавиться історією сім’ї, усвідомлює: «Це я, це наша сім’я»

Запитання, які можна поставити вихователям:

Ідеї для розмови:
Розкажіть історію про те, як вас дуже зацікавило, чому ви маєте таке прізвище. Мама пояснила: «У тата таке прізвище, у мене таке прізвище й у тебе також. Ми одна сім’я!».
Цікаві завдання:
1) Зробіть із дитиною «Родинне дерево».
2) Поміркуйте: що означає ваше прізвище? Звідки воно походить? Намалюйте герб родини.
3) Розкажіть, що прізвище з’єднує нас із суперсилою роду. Пограйтеся в гру: «Яку суперсилу дає дитині її рід».

Бажаємо успіхів на шляху опанування цієї важливої навички! Нагадуємо також, що в нашому блозі ми вже описували 10 поступових кроків для розвитку таких навичок дошкільників: