Щоб визначити другорядні члени речення, спершу знайдіть граматичну основу, а потім установіть зв’язки між словами. Пояснення, приклади й короткі вправи нижче допоможуть пройти ці кроки разом із дитиною.
Другорядні члени речення: три види та їхні питання
Другорядні члени речення пояснюють головні або інші другорядні члени. Вони уточнюють ознаки, предмети й обставини. До них належать означення, додаток та обставина. Назва «другорядні» не означає, що ці слова неважливі для змісту.
Означення
Називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? Наприклад: Допитлива Оленка читає. Ставимо питання від підмета: Оленка (яка?) допитлива. Це означення.
Додаток
Називає предмет, пов’язаний із дією, станом чи ознакою. Відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? що? ким? чим? на кому? на чому? Наприклад: Оленка читає книжку. Читає (що?) книжку — це додаток.
Обставина
Пояснює обставини дії: місце, час, спосіб, причину, мету тощо. Питання: де? куди? звідки? коли? як? чому? навіщо? Наприклад: Уранці Оленка читає. Читає (коли?) уранці — обставина часу.
У шкільному розборі означення підкреслюють хвилястою лінією, додаток — пунктиром, обставину — штрихпунктиром.
Поширене речення і граматична основа
Граматична основа речення — його головні члени. Двоскладне речення має підмет і присудок: Оленка читає. В односкладному є один головний член. Підмет підкреслюють однією рискою, присудок — двома.
Поширене речення — це речення, у якому є хоча б один другорядний член. Якщо другорядних членів немає, речення непоширене.
- Оленка читає. Непоширене: є лише підмет і присудок.
- Оленка читає книжку. Поширене: додаток книжку уточнює, що вона читає.
Поширеним може бути й односкладне речення: Уранці похолодало. Тут похолодало — головний член, уранці — обставина.
Складне й складносурядне речення: інша ознака будови
Складне речення має дві або більше граматичних основ. Складносурядне речення — різновид складного: його частини рівноправні й поєднані сурядним сполучником, наприклад і, а, але, проте.
- Оленка читає й занотовує. Просте речення з одним підметом та однорідними присудками. Сам сполучник й не робить його складним.
- Оленка читає, а Тарас малює. Складносурядне речення: дві основи — Оленка читає і Тарас малює.
Розбір речення: чотири кроки
Розгляньмо приклад: Уранці допитлива Оленка читає книжку.
- Знайдіть основу. Хто? Оленка. Що робить? Читає. Основа — Оленка читає.
- Поставте питання від підмета. Оленка (яка?) допитлива. Слово допитлива — означення.
- Знайдіть додаток. Читає (що?) книжку. Слово книжку називає предмет, на який спрямована дія.
- Перевірте обставину. Читає (коли?) уранці. Слово уранці вказує на час дії.
Отже, речення просте, двоскладне й поширене. У складніших прикладах ставте питання не лише від основи: другорядний член може залежати й від іншого другорядного.
Зверніть увагу й на сполуки слів. Наприклад, у реченні Діти гуляють у парку. обставина — у парку. Прийменник не є окремим членом речення: його підкреслюють разом з іменником.
Дев’ятикласники можуть закріпити цей порядок у вправі про головні й другорядні члени.
Скласти речення: вправа для спільного заняття
Запропонуйте дитині речення Хлопчик малює. Попросіть поширити його поступово:
- Додати означення за питанням який хлопчик?
- Додати додаток за питанням малює що?
- Додати обставину за питанням малює коли?
Можливий результат: Увечері уважний хлопчик малює човен. Нехай дитина назве основу й пояснить кожне додане слово. Інші змістовні варіанти також правильні — не потрібно відтворювати саме цей зразок.
Для учнів 8 класу наступним кроком може стати вправа на конструювання двоскладного речення.
Фрази підтримки замість готової відповіді
Якщо дитина вагається, поверніть її до одного конкретного зв’язку між словами. Не називайте всі відповіді одразу.
- «Основа вже є. Тепер перевірмо одне слово».
- «Покажи, від якого слова ти ставиш питання».
- «Спробуй пояснити свій вибір. Якщо потрібно, перевіримо разом».
Короткий чек-лист для перевірки
- Знайдено всі граматичні основи.
- Питання поставлено від конкретного слова.
- Ураховано значення та зв’язок, а не лише частину мови.
- Поширеність і складність визначено окремо.
- Дитина може пояснити хоча б один приклад самостійно.
Короткі відповіді на запитання батьків
Підмет чи додаток: як їх розрізнити?
Самого питання що? недостатньо. У реченні Книжка лежить. слово книжка — підмет: воно називає предмет, якому приписано стан. У реченні Дитина читає книжку. основа — дитина читає; від присудка ставимо питання: читає (що?) книжку. Тут книжку — додаток.
Чи кожен прикметник — означення?
Ні. У реченні Квітка червона. слово червона входить до присудка. Член речення визначають за роллю слова та його зв’язками, а не лише за частиною мови.
Чи потрібні в поширеному реченні всі три другорядні члени?
Ні, достатньо одного. Діти читають книжки. Тут книжки — додаток, тож речення вже поширене, хоча означення й обставини немає.
