Кути представляють собою дві прямі, які перетинаються у певній точці. Вони є надзвичайно розповсюдженими, адже майже всі геометричні фігури будуються за допомогою прямих (точніше – їхніх відрізків), що перетинаються на кутах. Відтак, кількість та співвідношення кутів визначає фігуру, її тип тощо. У ході виконання цього завдання дитина буде опрацьовувати різні варіанти кутів. На екрані на кожному етапі завдання дитина бачить кілька кутів різного розміру. Для більшої зручності сприйняття відстань між прямими заповнюється – отже, учень зможе на око визначити, який кут більший, а який – менший. Всі вони різні, і відмінності між ними криються саме в тому, наскільки кут гострий, або тупий. Над зображенням кутів є завдання, у якому сформульовано питання. У ньому вказано, який вид кута треба знайти. Скажімо, з-поміж всіх інших необхідно знайти один-єдиний прямий кут. Учень вивчає всі кути, після чого обирає правильний і натискає на нього. Всі вони різні, але більшість належать до одного виду. Якщо кут гострий, то він менший від «90» градусів, якщо ж тупий – то більший. Кут, що дорівнює «90» градусам, є прямим і утворюється перпендикулярними прямими. Коли дитина вибирає потрібний кут, то проходить на наступний етап, до нового питання та нового набору кутів. Стосовно гострого та тупого різновидів кутів, то їхній зовнішній вигляд сам натякає на те, який з них яким є. Чим ближче сторони кута одне до одного, тим він гостріший. Проте і серед гострих або тупих кутів є різні, тобто більш або менш гострі. Виконуючи це завдання, дитина має памʼятати про правило визначення виду кутів і вчиться виконувати його на практиці незалежно від того, як розміщені прямі, які цей кут формують.
Учень/учениця: розрізняє прямі й непрямі кути, класифікує кути на прямі й непрямі (гострі, тупі)