Здебільшого при множенні від дитини вимагається знаходження конкретної відповіді на питання задачки або прикладу. Проте поступовий розвиток вміння множити великі числа можливий тільки тоді, коли спочатку дитина починає розуміти логіку того чи іншого процесу, а вже потім переходить до конкретних цифр. Це означає, що учень має спершу навчитись оцінювати приклад, множники та логічно розуміти, якою приблизно буде відповідь. Для цього, готуючи дитину до переходу на наступний рівень вивчення теми множення, і була запропонована ця вправа. У ході її виконання учень не має обчислювати приклади. Замість цього дитина порівнює їх. На екрані перед учнем міститься малюнок. Ця ілюстрація має фон, багато елементів і передає певну ідею, тобто має сюжетний компонент. Два подібні між собою елементи малюнка підписано прикладами з дією множення. У завданні, формулювання якого знаходиться над малюнком, міститься критерій оцінювання. Наприклад, в одному рівні треба вибрати приклад з більшим добутком, і в другому – з меншим. Сюжетний компонент повʼязаний з цими обчисленнями. Наприклад, є рівень, де приклади підписують футбольні ворота, і гол попаде у ті, де добуток більший. Тож учень має зробити вибір, проте для цього не обовʼязково виконувати повне обчислення. Достатньо просто оцінити цифри, що знаходяться у найбільшому розряді. Якщо між ними не дуже велика різниця – то у наступному. Таким чином дитина зможе зрозуміти, який добуток буде більшим, хоча і не дізнається точних чисел. Зробивши свій вибір, учень пройде на наступний етап, де буде інший малюнок та нова пара прикладів з дією множення.
Учень/учениця: порівнює багатоцифрові числа
Інтерпретувати приклад із дією множення як порівняння, наприклад пояснити рівність 35 = 5 × 7 як твердження, що 35 в 5 разів більше, ніж 7 і в 7 разів більше, ніж 5. Представляти додавання багатьох однакових чисел, як єдину дію множення.