Учень вже стикався із вправами, де треба було знайти множники, маючи вже готовий добуток. Ця вправа аналогічна тим, попереднім, але має досить цікаве оформлення, яке відрізняє її з-поміж інших. На екрані перед дитиною міститься досить велике робоче поле, у межах якого є набір чисел. Попадаються як одноцифрові, так і десятки або навіть сотні. Над цією областю є формулювання завдання, де називається число – добуток при множенні двох чисел. Учень має обстежити цю область та виділити ті числа, які підходять на роль множників, тобто такі, які при множенні дають саме цей результат, вказаний у завданні. Фактична відмінність цієї вправи від попередніх подібних до неї в тому, що дитина працюватиме з дійсно великими числами. Але для самого учня більш важливими є те, що це завдання оформлене по-іншому – нема прикладів чи сталих виразів, зате є область дій, де дитина може відчути себе відносно вільно, підбираючи на свій смак пари чисел, керуючись логікою. Наприклад, дитина знає, що жодна пара одноцифрових чисел не дасть трицифровий добуток. Також дитина орієнтується на цифру в розряді одиниць: наприклад, якщо це трійка, то учню буде простіше згадати, які саме множники дають це число. Таким чином учень поступово підбирається до правильно вибору чисел на роль множників. Виділивши пару, яку дитина вважає правильним варіантом множників, учень пройде на наступний етап.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях алгоритм письмового множення на двоцифрове число
Помножити або розділити, аби виконати рівняння, пов'язані із дією множення, наприклад, розв’язуючи задачі у малюнках або словесні, що мають невідому змінну, з урахуванням відмінностей у діях множення та додавання.