Взагалі дитина вже стикалась з рівняннями раніше і не тільки у відповідних розділах, вивчаючи їх у попередньому класі. Справа в тому, що буквений компонент – це просто спосіб зашифрувати невідоме число, яке є елементом виразу, де відповідь є відомою. Таким чином кожен випадок, коли дитина мала знайти невідомий множник при відомому добутку, теж є рівнянням, просто там не використовувались «ікси», «ігрики», а були лише порожні клітинки. Відтак досвід вирішення рівняння у дитини вже є, і учень розуміє, що його завдання – це знайти число, яке сховане за літерою, виконавши правильний ряд дій. Проте це на завжди доречно і можливо. У ході виконання цього завдання дитина буде шукати серед виразів, що містять різні математичні дії, цифри та літери, такий, що є рівнянням за формою, але відповідь до якого знайти практично неможливо, принаймні у традиційному сенсі цього слова. Наприклад, якщо ікс множиться на нуль, то відповіддю є нуль. Конкретний ікс знайти неможливо, адже дитині відомо: щоб знайти невідомий множник, треба добуток розділити на відомий множник, але всі числа при множенні на нуль дають нуль. Тож на місці «ікса» може бути сховане абсолютно будь-яке число. На екрані перед учнем на кожному етапі буде знаходитись кілька рівнянь. Серед них одне буде таким – позбавленим логічного способу знайти відповідь. Учень, аналізуючи всі рівняння, має знайти цей вираз і виділити його як зайвий. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап. На кожному рівні рівняння будуть значно відрізнятись, тож учень, рухаючись через етапи вправи, познайомиться з деякими особливими випадками таких виразів.
Учень/учениця: розв’язує рівняння з однією змінною, у яких один з компонентів або права частини представлена числовим виразом, перевіряє його розв’язок і записує відповідь
Помножити або розділити, аби виконати рівняння, пов'язані із дією множення, наприклад, розв’язуючи задачі у малюнках або словесні, що мають невідому змінну, з урахуванням відмінностей у діях множення та додавання.