Для більшості геометричних фігур кути є такою ж невідʼємною частиною, як і сторони – частиною, характер та кількість якої може багато-що сказати про фігуру та її належність до того чи іншого виду. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з різними видами кутів, навчиться розпізнавати їх та відрізняти між собою. На екрані перед учнем на кожному рівні міститься зображення кута. Він знаходиться поза геометричною фігурою – просто з однією точки йдуть два промені. Під малюнком міститься кілька варіантів того, яким цей кут є: гострим, тупим чи прямим. Власне, цими трьома варіантами і обмежується різноманіття кутів, але дуже важливо, щоб учень умів їх розпізнати незалежно від вигляду, адже іноді кут «дивиться» вверх або вниз, тоді як жодна його сторона не йде горизонтально – і тоді розпізнати, гострий він, чи тупий стає на порядок складніше. Коли учень обирає варіант того, яким є зображений кут, то проходить на наступний етап вправи, де треба виконати дії аналогічного характеру, тільки кут, звісно, буде іншим. Окрім того вправа супроводжується зображенням додаткових персонажів, які не мають прямої причетності до математики, але їхня наявність робить завдання більш різноманітним з точки зору візуального наповнення.
Учень/учениця: показує кути многокутника; розрізняє кути прямі та непрямі; будує прямий кут на аркуші в клітинку за допомогою косинця.
Учень/учениця: розпізнає геометричні фігури, базуючись на знаннях про їхні кути чи сторони; може намалювати фігури: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник, куб.
Учень/учениця: ділить прямокутник, круг чи квадрат на рівні частини, використовуючи 2, 3 і більше частин. При цьому використовуючи такі визначення, як половина, четвертина, третина від цілого.