Виконуючи попереднє завдання, дитина порівнювала коефіцієнти, виконуючи це, вона буде вже виконувати повноцінні арифметичні дії з ними. Тобто додавати, віднімати, множити та ділити. Відбувається це за наступною схемою. Коефіцієнт поєднується зі змінною. Нею в свою чергу є буквений символ, за яким може ховатись буквально будь-яке число. Однак, яке саме – невідомо. Тим не менше, виконання арифметичних дій з коефіцієнтами залишається можливим, головне – дотримуватись однієї умови: змінні при обох коефіцієнтах мають бути однаковими. Це дозволяє до результату дії приєднати той самий коефіцієнт. В результаті, фактично, не важливим є наявність літери. Всі дії з числами виконуються так само, як і без буквених символів. Просто відповідний символ дописується до суми, різниці, добутку або частки. У цьому й практикуватиметься дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься зображення кількох виразів, які містять різні дії. Обов’язково всі елементи цих виразів є коефіцієнтами із змінними. В межах одного прикладу змінні однакові у всіх елементів. Учень просто виконує дії з числами, вписуючи результати у порожні клітинки після знака рівності у кожному прикладі по черзі. Коли учень зробить це для всіх виразів, то пройде на наступний етап. Числа невеликі, виконати дії буде просто, тож ця вправа здебільшого має ознайомчий характер. Дитина бачить, що саме треба робити з числами у цих випадках, як з ними працювати, за яких умов та що робити зі змінними. Цікаво, що змінна залишається такою самою для числа результату. Це відбувається тому, що змінну можна сприймати як умовний множник. Згідно з однією з властивостей множення діє формула «ab+ad=a(b+d)».