В повсякденному житті досить часто вдається знайти щось, що нагадує ті чи інші математичні величини. За наявності бажання цілком можна знайти в оточуючих предметах форми, тотожні з двовимірними і тим паче тривимірними фігурами. Ця гра пропонує подивитись на годинник як на ілюстрацію до різноманіття кутів. Адже велика та мала стрілки годинника дійсно сходяться в одній точці в центрі циферблату, тож вони таким чином утворюють кут. На екрані перед школярем міститься зображення одного такого годинника аналогового типу на кожному етапі вправи. Весь циферблат сприймається як коло, що, звісно ,має «360» градусів. Під ним знаходиться кілька варіантів відповіді на питання про те, який розмір кута вони, ці стрілки, утворюють. Здебільшого дитина оцінює розмір кута, коли одна з його граней знаходиться горизонтально – так простіше прикласти транспортир. Цього ж разу учню доведеться самотужки вибирати, яку стрілку сприймати як опорну, а по якій – міряти розмір кута. Варіанти ж відповіді є орієнтирами. Загалом, ця вправа є досить простою, однак і важливою ігровий аспект є дуже сильним завдяки цій метафорі стрілок зі сторонами кута. Таким чином, школяр отримує завдання, де він на практиці і в цікавий спосіб закріплює вміння міряти кут, однак, робить це, граючи, а тому його цікавість до виконання завдання лише посилюється з кожним наступним етапом вправи. В майбутньому ж ця вправа дозволить дитині «на око» оцінювати розмір кута навіть тоді, коли його грані розміщені у нетиповий спосіб.