Сам термін «рівняння» як математична назва дає зрозуміти, що учень стикнеться з рівністю. Є вираз, що містить дію, або ж відразу кілька дій, і замість одного чи більше елементів там вказуються букви, котрі грають роль «прикриття» для підходящого числа, яке й треба знайти. А по іншу сторону від знака рівності знаходиться конкретна і точка відповідь на вираз – результат описаних дій, завдяки знанню якого вдасться це рівняння вирішити. Проте такий формат є далеко не єдиним. Це завдання має вигляд нерівності. Тобто замість конкретного результату буде вказане число, і вираз дає більший, або менший результат – в залежності від знака, який заміняє знак рівності. Фактично алгоритм виконання завдання не змінюється, однак є суттєва відмінність у підборі результату. Оскільки вираз з невідомим дає не одне число в якості результату, а цілий набір чисел, можливих відповідей може бути кілька. Визначення ж набору відповідей відбувається за тими самими принципами, що у звичайних рівняннях. Якщо «ікс» є невідомим множником, то число по інший бік знаку «більше» чи «менше» треба розділити на відомий множник, після чого вже аналізувати знак. Якщо частина нерівності з невідомим менша, ніж вказане число, то на місце відомого елемента підходять всі числа, менші, ніж отриманий множник. Якщо ж більше – то відповідно підходять всі числа, які є більшими, ніж він. Таким чином, виконання вправи стає дворівневим: спочатку дитина має виконати алгоритм знаходження невідомого компонента, як у рівнянні, після чого – порівняти результат з числом. Варіанти відповіді знаходяться під рівністю.