Кількість сторін та кутів є однією з головних ознак двовимірних геометричних фігур, тобто таких, що розміщені на площині. Коли ж існує велика кількість варіантів того, як вони, ці сторони та кути, взаємодіють між собою, виділяються окремі види фігур саме за цими особливостями. Це особливо справедливо, коли йде мова про чотирикутники. Різновидів фігур, які маються по чотири кута та по чотири сторони, безліч – і всі вони так чи інакше відрізняються від інших. Зокрема, такою особливою рисою, що відрізняє одні чотирикутники від інших, є паралельність сторін. До речі, і серед чотирикутників, де сторони паралельні, виділяється безліч підвидів. Вивченню такого багатства варіантів і присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься зображення чотирикутної фігури. Деякі її сторони можуть бути паралельними, деякі – ні. Якщо всі сторони попарно паралельні, то ця фігура є прямокутником, або квадратом, якщо лише дві сторони є паралельними між собою – то це трапеція тощо. Згадувати назви фігур дитині не доведеться. Натомість учень має «на око» оцінити ,які саме сторони паралельні та відповісти на питання про їхню кількість. Маленька пастка, яка чекає на дитину, це формулювання питання. Наприклад, якщо у трапеції дві сторони паралельні, то значить, що на питання на кшталт «скільки пар сторін паралельні в фігурі», відповідь – «1». Коли дитина вибирає одну з кількох варіантів відповіді, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншою фігурою. Особливо приємною є й форма зображення цих фігур. Замість просто кольорових фігур, на екрані перед учнем – зоряне небо, і деякі зірки обʼєднані так, як малюють сузірʼя. Фігура і є цим сузіʼрям, з яким буде працювати школяр.